Справа № 22 ц- 1552 Категорія: 57

Головуючий у 1 -й інстанції -ОСОБА_1

Доповідач в апел. Інстанції - ОСОБА_2.

-

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

:

головуючого: Петричка П.Ф. -

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі ГунякО.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни,

встановила:

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Золочівському районі Львівської області щодо нездійснення нарахувань та виплат підвищення пенсії як дитині війни ОСОБА_3 за період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України у Золочівському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_3 за період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з врахуванням 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням виплачених їй сум за цей період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог оскаржило Управління пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області. Просить постанову в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають вимогам Конституції України, Законам України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про соціальний захист дітей війни» та поданим сторонами доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляціййої скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Золочівському районі Львівської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була протиправною. При цьому суд всебічно проаналізував норми матеріального та процесуального законів, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», статтею 6 якого передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Спору щодо статусу позивача як дитини війни немає, тому вона має право на реалізацій зазначеної норми Конституції України та спеціального Закону; в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року передбачених законами України заборон щодо реалізації цього права не було.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду першої інстанції.

Постанова Золочівського районного суду Львівської області є законною і обґрунтованою, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.І ст.307, ст.308, пЛ ч.І ст.314, ст.315, ст.319 ЦГІК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Золочівському районі Львівської області відхилити.

Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Г оловуючий:/

Судді: