Головуючий у 1-й інстанції - Адамович М.Я. Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_1
Справа № 22ц- 4331 Категорія: 57
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області
у складі: головуючого - Петричка П.Ф.
суддів - Цяцяка Р.П., Курій Н.М. при секретарі - Стасів М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 28 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною постановою частково задоволено позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, а також 01.01.2009 року.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з
22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також нарахувати та виплатити таку допомогу з
01.01.2009 року у розмірі визначеному ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції станом на 09.07.2007 року).
В решті вимог відмовлено.
Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової про відмову в позові в повному об’ємі, посилаючись на те, що у 2008 році позивачу підвищення до пенсії нараховувалось та виплачувалось у відповідності до вимог законодавства, інших коштів на підвищення до пенсії по предмету спору не передбачено в бюджеті, законодавством не визначено мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії. Позивач продовжує отримувати надбавку до пенсії з
01.01.2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до Положень про Пенсійний фонд України, про управління ПФУ в районах, містах і районах у містах, управління забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Отже, управління є належним відповідачем, оскільки зобов’язане було і без звернення пенсіонера (дитини війни) здійснювати перерахунок та виплату підвищення до пенсії після прийняття Конституційним судом України 09.07.2007 року рішення про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що призупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення від 22.05.2008 року про неконституційність положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо порядку підвищення до пенс дітям війни та відновлено їх право на підвищення пенсії до ЗО % мінімальної пенсії за віком.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначавс лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімум) встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.І ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» таки застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Отже, при визначенні розміру підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону Україна «Про соціальний захист дітей війни» повинен застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Поновлення порушених прав позивача з точки зору вимог Конституції України (ст.сі 19, 22), не може залежати від фінансового становища відповідача та його неналежно фінансування з бюджету.
Таким чином, судом повно та об’єктивно розглянуто представлені сторонами докази, надана таким вірна оцінка, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, та скаргу слід відхилити, а постанову суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.І п.1, 308, 314 ч.І п.1, 315, 317 ЦПК України колегія судців
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області області відхилити.
Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 28 грудня 2009 року
залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошенні касаційному порядку може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: