Справа № 22ц-881 2010 p.

Категорія: п.34

Головуючий у 1 інстанції: Юрків O.P.

Доповідач: Петричка П.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня 5 дня Колегія суДців Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р П.

При секретарі: Балюк О.С.

З участю: позивача ОСОБА_1, представника

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2009 р. по справі— за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Білоруського республіканського унітарного страхового підприємства „Бєлгосстрах”, Моторного (транспортного)бюро України), з участю третьої особи - ЗАТ страхова компанія „АХА Україна”, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позовні вимоги, з ОСОБА_3 у користь позивача стягнено 1697,04 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, 81 грн. витрат по справі, 250 грн. оплати проведення експертизи і 1000 грн. оплати послуг адвоката, а всього -4028,04 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3, вважаючи, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, в апеляційній скарзі вказав, що суд неповно встановив обставини справи і не врахував відсутності доказів страждань позивача внаслідок тріщини бампера автомобіля та погнутого номерного знака, складення висновку експертизи без участі відповідача, не' вирішував питання про можливість відшкодування шкоди в натурі. Суд не взяв до уваги, що страхова компанія відшкодувала позивачу шкоду повністю. Відшкодування втрати товарної вартості автомобіля не ґрунтується на приписах чинного законодавства. Відшкодування моральної шкоди здійснене по надуманих мотивах.

Просив змінити рішення суду і відмовити за безпідставністю, незаконністю і недоведеністю.

і

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача в підтримання скарги, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і частково задовільняючи позовні вимоги, керуючись положеннями ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд підставно і обґрунтовано виходив із встановленої і належно перевіреної наявної сукупності чотирьох умов для покладення відповідальності на завдавання шкоди.

Суд правильно врахував висновок експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 10.03.2009 р., за яким вартість матеріального збитку складала 3394,08 грн. у т.ч. вартість^ відновлювального ремонту - 1697,04 грн. та вартість втраченого товарного вигляду - 1697,04 грн., відшкодування якого підставно вимагав позивач від відповідача, оскільки за договором страхування автомобіля (п.2.4) від 25.12.2008 р. страховик не відшкодовує відновлення втраченої товарної вартості.

Однак відносини між страхувальником і страховиком є іншими ніж між позивачем і-відповідачем.

Висновки автотоварознавчого дослідження відповідач не заперечив і не спростував.

Враховуючи, що за калькуляцією № 926 від 4.01.2009 р. відшкодована страховиком третьою особою по справі,використана для проведення пошкодженого з вини відповідача бампера автомобіля позивача (ремонт і пофарбування, з відповідними витратними матеріалами), безперечним і неспростовним є факт втрати автомобілем товарної вартості, порушенням його цілісності як нового автомобіля, що об’єктивно також підтверджує доводи позивача про завдання йому моральної шкоди.

Втрата товарної вартості речі, належної особі на праві приватної власності— є для власника важливою обставиною, тим більше при відсутності його вини та явної вини іншої особи.

З ремонтом пошкоджених складових автомобіля, товарний його вигляд не повернувся до попереднього стану.

Необґрунтованими є доводи апелянта, з посиланням на ст.1192 ЦК України, щодо можливості відшкодування завданої шкоди в натурі, оскільки таку можливість заперечив позивач, виходячи з того, що його автомобіль був застрахований, підставно вимагаючи відшкодування шкоди в повному обсязі, що відповідає роз’ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із наступними змінами „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.

Неспроможними є посилання апелянта як прецедент на ухвалу колегії суддів апеляційного суду Львівської області від 20.11.2006 р. оскільки вона стосувалась інших підстав та обставин завдання і відшкодування шкоди.

Чинне законодавство, у т.ч. ст.ст.1166,-1192 ЦК України передбачають ,

відшкодування шкоди в повному обсязі.

Саме повний обсяг відшкодування складали вартість ремонту та суму втрати товарної вартості.

Стаття 1192 ЦК України, яка визначає способи відшкодування шкоди завданої майну потерпілого не виключає відшкодування втрати товарної вартості автомобіля придбаного позивачем 9.12.2008 р., який 20 днів перебував у його користуванні неушкодженим, до випадку 28.12.2008 р., який стався з вини відповідача.

Правові підстави відхилення відшкодування завданої шкоди у повному обсязі відсутні у цьому випадку.

Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди відповідає роз’ясненням п.п.З, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд правильно визначив порядок стягнення з відповідача судових витрат, це визначення не суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590, враховуючи характер і обсяг наданої правової допомоги.

Рішення суду ґрунтується на повно всебічно і об’єктивно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 22, 1166, 1167, 1192 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307 ч.1 п. 1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, - .

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: