Справа № 22 ц- 4368 Категорія: 57

Головуючий у 1-й інстанції -Адамович М.Я.

Доповідач в апел. Інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду

21 серпня 2010 року Львівської області в складі:

головуючого: Петричка П.Ф. суддів: Цяцяка Р.П., Курій Н.М. при секретарі: Стасів М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 29 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та виплату недорахованої допомоги по догляду за дитиною,-

встановила:

Постановою суду від 29 вересня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зниженому розмірі за період 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, включно і виплатити її у розмірі, визначеному ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржило Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації. Покликається на те, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини справи. Просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В підтвердження позовних вимог посилається на те, що є матір'ю дітей ОСОБА_3»яна Васильовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй щомісячно повинна виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Але всупереч вимог ст. 15 зазначеного закону щомісячна допомога виплачувалася не в повному обсязі. Коли звернулась до Управління праці та соціального захисту населення про стягнення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, їй було відмовлено з посиланням на положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», а тому просила виплатити їй допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та зобов»язати відповідача нарахувати недоплачену суму в розмірі прожиткового мінімуму на місяць.

Частково задовільняючи позов, суд виходив з того, що дії відповідача щодо невиплати та відмови перерахунку позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.07.2007 р. по 31.12.2007 р. неправомірними. При цьому суд всебічно проаналізував норми матеріального а процесуального законів, що регулюють дані правовідносини.

Разом з цим, при нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги, відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для «застрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду першої інстанції.

Постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.І ст.307, ст.308, п.1 ч.І ст.314, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації відхилити.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 29 вересня 2009 року залишити без

змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: