Справа № 22ц-1095 /2010р. Категорія 27
Головуючий у 1 інст. Ванівський О.М. Доповідач: Петричка П.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня 19 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Петричка П.Ф.
Суддів: Зверхановська Л.Д., Цяцяк Р.П.
При секретарі: Глинському O.A.
З участю представника державної виконавчої служби
ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на ухвали Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року по справі за поданням начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про примусове проникнення в належну ОСОБА_2 квартиру №17 на вул. Івана Федорова, 29 у м. Львові та по справі за поданням про визначення частки ОСОБА_2 у квартирі,
встановила:
Оскаржуваними ухвалами задоволені подання про примусове проникнення у належну ОСОБА_2 квартиру №17 на вул. І. Федорова, 29 у м. Львові і визначено, що їй належить 1/3 частка в цій квартирі.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду про примусове проникнення в квартиру відповідач вказала, що порушивши норми процесуального права, суд не врахував її заперечень як боржника, відсутності доказів створення нею перешкод державному виконавцю і можливості доступу до житла, хоча останній перебував 30.07.2009р. в її помешканні і вручив копію постанови про відкриття виконавчого провадження та не складав акту про створення перешкод. Суд не врахував невиконання державним виконавцем вимог Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема в частині черговості звернення стягнень та припинення виконавчих дій при зупиненні виконавчого провадження, не врахував майнового стану боржника.
Просила скасувати ухвалу, постановити нову, якою відстрочити оплату відповідачкою витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи до ухвалення рішення по справі.
Вважаючи, що ухвала суду про визначення частки боржника у квартирі №17 на вул.. І.Федорова, 29 у м. Львові постановлена з порушенням норм процесуального права, в апеляційній скарзі відповідач - боржник зауважила, що суд не взяв до уваги подання державної виконавчої служби не позовної заяви, встановленої форми, з
відповідними додатками і не врахував заяви боржника про залишення подання без* руху, зупинення виконавчого провадження.
Просила скасувати ухвалу.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Галицького відділу державної виконавчої служби в заперечення скарг, перевіривши матеріали справні доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу на ухвалу суду про примусове проникнення в квартиру слід відхилити, а скаргу на ухвалу про визначення частки у квартирі - задоволити.
У відповідності з ст.. 376 ЦПК України, розглядаючи подання районного відділу державної виконавчої служби, взявши до уваги створення перешкод боржником у проведенні виконавчих дій на виконання рішення районного суду від 12 лютого 2009 р. про стягнення з ОСОБА_3 у користь ВАТ „ВіЕйБіБанк” 222159,86 грн, суд підставно і обґрунтовано задоволив подання.
Доводи подання і обґрунтування ухвали суду не спростовані доводами апеляційної скарги.
Розглядаючи подання відділу державної виконавчої служби про визначення частки майна боржника у майні, яким від володіє спільно з іншими особами, а саме квартирі №19 на вул.. Івана Федорова, 29 у м. Львові посилаючись на повідомлення ОКП ЛОР „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” та на свідоцтво про право власності на квартиру, які не долучені до матеріалів справи, суд не врахував роз’яснення в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, що частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з обов’язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувана, а й учасників спільної власності на майно та з додержанням вимог ЦПК щодо допустимості засобів доказування.
При вирішенні подання, суд не викликав у судове засідання вищезгаданих осіб, порушивши порядок, встановлений для вирішення такого питання.
Відтак цю ухвалу суду слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до районного суду.
Керуючись ст.ст. 303 - 305, 307 ч. 2 п.п. 1, 4, 312 ч. 1 п.п. 1,3, 313 - 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2:
- про оскарження ухвали про примусове проникнення в квартиру - відхилити.
- про оскарження ухвали про визначення частки в квартирі задоволити. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року про примусове проникнення в квартиру №19 на вул.. Івана Федорова, 29 у м. Львові залишити без змін.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2009 року про визначення належності ОСОБА_2 1/3 частини квартири №19 на вул.. Івана Федорова, 29 у м. Львові скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців, у частині скасування ухвали районного суду і передачі справи на новий розгляд, подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: