Судове рішення #51044109






Справа № 22ц-962 /2010р.

Категорія 44

Головуючий у 1 інст. Серьодкіна І.М. Доповідач: Петричка П.Ф.





УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня 17 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.Г,.

При секретарі: Глинському O.A.

З участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 відповідача ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,

встановила:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено, відповідача визнано таким, що втратив право користування квартирою №2а на вул. Ів.Федорова, 1 у м. Львові.

Вважаючи, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам, в апеляційній скарзі відповідач вказав, що рішення суду ґрунтується на актах, складених комісією ЛКП „Старий Львів”, які не можуть бути доказами, оскільки складені в 2008 році коли він працював водієм - експедитором на 1 - ому Київському молочному заводі, тобто був відсутнім за умовами і характером роботи і за ним зберігається право на житло на час роботи.

Суд не взяв до уваги цієї поважної причини. Суд безпідставно врахував квитанції за комунальні послуги виписані на позивачку, яка є основним квартиронаймачем і не врахував, що гроші для оплати він передавав позивачці - сестрі, не беручи жодних розписок. Суд невірно оцінив подані ним докази щодо його місця проживання, необ”єктивно оцінив показання свідків. Іншого житла він не має.

Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і відмовити в задоволенні

позову.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача в підтримання скарги, заперечення позивачів, обґрунтування адвокатів, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і задовільняючи позовні вимоги, суд підставно і обґрунтовано виходив із встановленого і належно перевіреного факту відсутності відповідача у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин.

і

Непроживання в квартирі відповідача підтверджене актами комісій ЛКГІ „Старий Львів” з участю мешканців будинку - сусідів. Факти наведені в актах не спростовані.

Частина 3 ст. 71 ЖК України передбачає збереження за тимчасово відсутнім | членом сім’ї наймача у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи - протягом усього часу виконання цієї роботи і на цю И частину посилається апелянт як на підставу для скасування рішення суду.

Однак норма цієї статті не стосується відносин, які виникли між сторонами,[і оскільки за умовами і характером роботи відповідач є постійним працівником - водієм Ц - експедитором транспортного відділу Першого Київського молочного заводу. За І змістом наказу про прийняття відповідача за його заявою на роботу та запису в його!і трудовій книжці, відповідач працює за звичайним безстроковим трудовим договором ; у відповідності зі ст. 21 КЗпП України.

Тимчасового виїзду відповідач не декларував, не вживав заходів до 11 збереження за ним житла і не вчиняв для того необхідних дій. Про продовження! і строку збереження жилого приміщення до суду не звертався. Не звертався і до! | наймодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 64,66,67 відповідач не довів виконання ним будь - яких обов’язків наймача, члена сім’ї, заперечень позивачів про участь в комунальних платежах не спростував.

Відповідач не заявляв про створення йому перешкод в користуванні' квартирою, не звертався з вимогою про доступ до квартири ні до правоохоронних органів, ні у суд, навіть після порушення справи за позовом його сестри.

Долучені відповідачем до справи документи не підтверджують його проживання, а видавались відповідно до запису в паспорті про реєстрацію в квартирі.

За довідкою комунальної 4 - ої міської клінічної лікарні відповідач звертався за медичною допомогою як мешканець квартири №5 на вул.. Коцюбинського, 11 а у комунальну 1 - у міську поліклініку за місцем реєстрації не звертався, що теж підтверджено довідкою.

Висновок суду відповідає роз’ясненням у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року N92 із наступними змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України.

Рішення ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно зжованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10,11, 57,60, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303 - 305, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може jj& бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий підпис

Судді підписи



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація