Справа №22ц-4154 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Шумська Н.Л.

Категорія п.27 Доповідач: Петричка П.Ф

.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня 2 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів Цяцяка Р.П., Юхименка А.Г.

при секретарі: Качмар М.Я.

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 1 лютого 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „Родовід Банк” про відшкодування збитків і моральної шкоди,

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.

Вважаючи, що суд прийняв незаконне рішення в зв’язку з неправильним встановленням обставин, в апеляційній скарзі позивач вказав, що, посилаючись на введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд не врахував, що відповідно до ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Мотивуючи неможливість виконання відповідачем зобов’язань перед позивачем, суд безпідставно послався на неналежні документи, зокрема, на статут банку, з яким відповідач не знайомив позивача. Суд безпідставно відмовив у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Просив скасувати рішення суду і задоволити повністю його позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача в підтримання скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд підставно і обґрунтовано виходив із договірних відносин між сторонами спору, умов договору і меж відповідальності сторін, положень законодавства, яке регулює ці відносини.

Правильно визначивши характер правовідносин, які повністю регулюються Законом України „Про банки і банківську діяльність” та договором, виходячи із загального принципу відповідальності за невиконання зобов’язань при наявності вини, відсутності вини з боку відповідача за умов призначення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд вірно відмовив у стягненні пені та суми втраченої вигоди.

У цих правовідносинах неспроможними є доводи і посилання апелянта на положення норм Закону України „Про захист прав споживачів”, які не поширюються на відносини сторін, що регулюються спеціальним законом.

Між сторонами спору були договірні відносини, існував договір банківського вкладу, за умовами якого відшкодування моральної шкоди не передбачалось.

Договір укладався сторонами добровільно, з визнанням його умов, не уточнювався і не змінювався, зокрема, щодо відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду ґрунтується на повно встановлених обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 55, 58, 75, 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 16, 22, 526, 614, 1058, 1059 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307 ч.1 п. 1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 1 лютого 2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: