Справа № 464/7553/15-ц

пр.№ 2/464/2143/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2015 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Лобко А.С.

з участю представника позивача Олешек О.М.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Сихів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Сихівського районного суду від 08.06.2015 року скасовано судовий наказ, виданий 29.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЛКП «Старий Сихів» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 718 грн. 90 коп. та судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп.

31.08.2015 року ЛКП «Старий Сихів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 не здійснює оплату послуг з централізованого опалення, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на квітень 2015 року складає 718 грн. 90 коп., яку ЛКП «Старий Сихів» просить стягнути з ОСОБА_2

02.11.2015 року представником позивача подано заяву, в якій уточнюється період, за який утворилася заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з лютого 2011 року по червень 2014 року. Представник позивача посилалася на те, що позивач надав вищезазначену послугу, а відповідачка цю послугу не оплатила.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вона не отримує ту кількість тепла, яка зазначена в розрахунках. Тому вона просить відмовити в задоволенні позову. В письмових поясненнях відповідачка також посилається на відсутність договірних відносин між нею та позивачем, а також на обов`язок позивача розподіляти тепло в межах норм споживання і дотримуватися вимог щодо енергозбереження.

Заслухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва про право власності відповідачка є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям багатоквартирного будинку, де розташована квартира відповідачки. Зокрема, позивач надає мешканцям вищезазначеного будинку послугу з централізованого опалення на підставі договорів № 4210/А від 23.10.2007 року та № 1538/А від 01.04.2013 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.

З особового рахунку НОМЕР_1 вбачається, що вартість послуг з централізованого опалення у квартиру відповідачки в період з лютого 2011 року до червень 2014 року оплачувалася не в повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 718 грн. 90 коп.

Відповідачка вважає, що заборгованість не підлягає стягненню, оскільки нарахування оплати проводиться невірно, без врахування норм споживання. Крім того, відповідачка вважає, що вона не має договірних відносин з позивачем та не отримує ту кількість тепла, яка зазначена в розрахунках.

Вирішуючи позов суд врахував наступне.

Позивач виробляє теплову енергію для опалення приміщень та постачання гарячої води. Згідно п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, зокрема послуги з централізованого опалення.

Відповідно до вимог п.п. 1 п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка послуги з централізованого опалення в період з лютого 2011 року до червень 2014 року оплачувала не в повному обсязі.

Пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання Згідно зі ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт претензія складається і скріплюється підписами споживача і представника виконавця, подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.

Відповідачкою не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень щодо наявності підстав для зменшення розміру нарахування оплати з централізованого опалення. Відповідачкою не обгрунтовано, в чому полягає невірність розрахунку, не наведено конкретних та передбачених законом мотивів для визнання розрахунку невірним.

Посилання відповідачки на обов`язок позивача розподіляти тепло в межах норм споживання і дотримуватися вимог щодо енергозбереження не заслуговують на увагу, оскільки не впливає на розмір заборгованості та на обов`язок споживача оплачувати вартість комунальних послуг в повному обсязі.

Не відповідає дійсності посилання відповідачки на те, що вона не перебуває з позивачем в договірних відносинах.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Цей Закон є нормативним актом спеціальної дії.

Разом з тим, ст. 4 Закону передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасників правочину). Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач надає відповідачці житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з централізованого опалення. Відповідачка отримує ці послуги та частково оплачує їх вартість. Отже, між сторонами мають місце договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Той факт, що між позивачем та відповідачкою не укладено окремого договору, не свідчить про відсутність договірних відносин та про відсутність у відповідачки обов`язку оплачувати вартість наданих позивачем послуг.

Таким чином, позивач має право вимагати і обґрунтовано вимагає в судовому порядку сплату заборгованості за послуги з централізованого опалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням №873 від 25.08.2015 року. Оскільки позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 4, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 256, 261, 319, 322, 360, 624-627 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Львівського комунального підприємства «Старий Сихів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Сихів» заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 718 (сімсот вісімнадцять) гривень 90 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок; загалом - 962 (дев`ятсот шістдесят дві) гривні 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя: