ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/28124/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року

у справі № 553/4428/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Полтавської митниці Міндоходів

про скасування постанов

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду міста Полтави з адміністративним позовом до Полтавської митниці Міндоходів про скасування постанов від 30.09.2014 № 0050/80600/14 та № 0051/80600/14 про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил та закриття проваджень у справах.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 05.12.2014 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про задоволення позову.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Полтавська митниця Державної фіскальної служби як правонаступник Полтавської митниці Міндоходів оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «НеоКард» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності. ОСОБА_2 є особою, уповноваженою ТОВ «НеоКард» на роботу з митними органами.

01.04.2014 позивач подав в електронному вигляді митні декларації типу IM-40 DE № 806020002/2014/003431 та DE № 806020002/2014/0034409 на товари медичного призначення, у графах 36 «Преференція» вказаних митних деклараціях позивач заявив пільгу по сплаті податку на додану вартість (код 202), тобто звільнення від оподаткування, передбачене підпунктом 197.1.27 пункту197.1 статті197 Податкового кодексу України.

Допитані судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що вони як інспектори Митного посту «Лтава» Полтавської митниці Міндоходів, 01.04.2014 проводили митне оформлення виробів медичного призначення по митних деклараціях, поданих декларантом ОСОБА_2 В цей же день ними виявлено, що в деклараціях занижені суми податку, які підлягають сплаті.

02.04.2014 стосовно позивача головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Лтава» Полтавської митниці Міндоходів Мороз О.С. складено протоколи про порушення митних правил № 0050/80600/14 та № 0051/80600/14 за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України.

Копію протоколу ОСОБА_2 отримав 02.04.2014, що підтверджується його підписом у графі «Примірник протоколу отримав». У цей же день у позивача працівником митного органу відібрано пояснення.

02.04.2014 після 18 години, тобто після закінчення робочого часу, представник ТОВ «НеоКард» подав до митного органу заяву ОСОБА_2 від 02.04.2014 № 30 про внесення змін до митної декларації № 806020002/2014/003409, що підтверджується службовою запискою начальника загального відділу управління інфраструктури Дубової О.М.

Крім того, ТОВ «НеоКард» згідно з квитанцією № 343889 сплатило податок в сумі 19 000,00 грн., а відповідно до квитанції № 343890 сплатило податок в сумі 85 000,00.

Також судом першої інстанції установлено, що заяву про внесення змін до митної декларації № 806020002/2014/003431 ТОВ «НеоКард» та позивач до митного органу не подавали.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із правомірності оспорюваних постанов відповідача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_2 був відсутній умисел, спрямований на ухилення від сплати обов'язкових платежів. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів того, що заява про внесення змін до митної декларації була подана після складання протоколів у справах про порушення митних правил, оскільки, як пояснив представник позивача, така заява була подана вранці 02.04.2014. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту виявлення порушень митних правил до подання заяви про внесення змін до митної декларації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 № 3-рп/2015 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171-2 КАС України. Положення частини другої статті 171-2 КАС України, визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, постанова Ленінського районного суду м. Полтава від 05.12.2014 у цій справі підлягає перегляду в апеляційному та касаційному порядках.

Положеннями частини першої статті 485 МК України визначено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з підпунктом 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, який був чинний до 31.03.2014 включно, звільнялись від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» підпункт 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України виключено та пункт 193.1 статті 193 доповнено підпунктом «в» такого змісту: «в) 7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону зазначені зміни набирають чинності з 01.04.2014.

Вказаний Закон опублікований 31.03.2014 в газеті «Голос України», яка відповідно до Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» є офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України.

Таким чином, на час подання позивачем митних декларацій 01.04.2014 чинне законодавство не передбачало при ввезенні товарів медичного призначення звільнення від сплати податку на додану вартість, а було встановлено ставку податку у розмірі 7 відсотків.

Стаття 68 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з частинами першою та десятою статті 269 МК України відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованого притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил шляхом прийняття оспорюваних постанов.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, підтверджуються викладеними норми права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року в цій справі скасувати.

Постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 05 грудня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель