Ухвала

іменем україни

28 жовтня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» про стягнення депозиту та відсотків, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (далі - ПАТ «Укргазпромбанк») та просила стягнути 174 849 грн депозиту і 671 грн 24 коп. процентів без врахування податків.

Позивачка посилалась на те, що 12 січня 2015 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу (депозиту) терміном до 14 квітня 2015 року. 23 березня позивачка звернулась до банку із заявою про повернення вкладу, однак вклад не був повернутий. Також вказувала на те, що 08 квітня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 27 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Укргазпромбанк» про стягнення депозиту і процентів відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що 12 січня 2015 року між сторонами було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Свята наближаються» № F-UАН-19341/2, згідно з умовами якого нарахування процентів на депозитний вклад здійснюється за процентною ставкою у розмірі 25,50 % річних та виплатою нарахованих процентів щомісячно; дата повернення вкладу 14 квітня 2015 року,

Згідно з умовами договору сума вкладу у розмірі 174 849 грн була внесена позивачкою до каси банку, що підтверджується платіжним дорученням від 12 січня 2015 року № 2234.

27 березня 2015 року позивачка звернулась до ПАТ «Укргазпромбанк» із заявою, в якій просила повернути вклад за договором банківського вкладу та нараховані відсотки через касу банку 14 квітня 2015 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дійшов висновку про відмову у позові.

Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах, установлених судом, і відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 07 квітня 2015 року № 217 «Про віднесення ПАТ «Укргазпромбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07 квітня 2015 року прийнято рішення № 70 про запровадження з 08 квітня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банк.

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 08 квітня по 07 липня 2015 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання про запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що термін виплати коштів за вкладом закінчився 14 квітня 2015 року, тобто вже після запровадженої тимчасової адміністрації в банку, а тому, керуючись положеннями Закону, дійшов правильного висновку про неможливість стягнення суми вкладу з огляду на введений законом мораторій на задоволення таких вимог.

З урахуванням вказаних норм колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: А.О. Леванчук

Л.М. Мазур

В.А. Нагорняк

Т.О. Писана