Справа № 2-1421-124, 2012 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2012 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого –судді Маржиної Т.В.

при секретарі –Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: відділ Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області, Кримківська сільська рада Первомайського району Миколаївської області про визнання правочину дійсним та визнання права власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що у грудні 2006 року ОСОБА_2 запропонував позивачу придбати у нього та членів його сім’ї фермерське господарство “Океан”за 180 000 доларів США. В подальшому позивач та ОСОБА_2, який на той час був головою ФГ “Океан”уклали угоду про купівлю-продаж, однак не ФГ “Океан”, а лише нерухомого майна та землі. На виконання такої угоди позивач передав ОСОБА_2 гроші в сумі 60 000 доларів США, а відповідач та члени його сім’ї зобов’язались продати наявну у них нерухомість та земельні ділянки, на яке вони мають право безоплатної приватизації за умови, що вони оформлять право власності на ці об’єкти, а потім переоформлять право власності на позивача. Позивач на виконання взятих на себе зобов’язань передав ОСОБА_2 як завдаток гроші в сумі 20 000 доларів США 20.12.2006 року, 30 000 доларів США 29.12.2006 року та 10 000 доларів США. На виконання домовленостей між сторонами було укладено і посвідчено нотаріально договори купівлі-продажу нерухомого майна, після чого позивач повернув ОСОБА_2 розписку на 10 000 доларів США. Надалі відповідачі отримали Державні акти на право власності на землю, яку мали намір передати у власність ОСОБА_1 На виконання попередньої домовленості відповідачі також передали ОСОБА_1 самі оригінали державних актів на землю, однак в подальшому відмовились виконати взяті на себе зобов’язання і переоформити на ОСОБА_1 земельні ділянки, тобто відмовились виконувати взяті на себе зобов’язання. Тож просить визнати дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок між позивачем та відповідачами та визнати за позивачем право власності на земельні ділянки площею 1,26 га, 6,91 га, 5,98 га, 6,39 га, 23,58 га, 3,24 га, 23,58 га, 3,24 га, 5,09 га, які зараз належать відповідачам.

Ухвалою суду від 14.12.2011 року провадження в наданій справі в частині вимог до ОСОБА_6 закрито у зв’язку зі смертю останнього.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 повністю підтримав позов, просив його задовольнити, визнати дійсним укладений 29.12.2006 року та 20.12.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,26 га, зареєстрованої 10.01.2008 року на ім’я ОСОБА_3 згідно державного акту серії ЯЕ № 911691; земельної ділянки площею 6,91 га, зареєстрованої 10.01.2008 року на ім’я ОСОБА_4 згідно державного акту ЯЕ 911688; земельної ділянки площею 5,98 га, зареєстрованої 10.01.2008 року на ім’я ОСОБА_3 згідно державного акту ЯЕ 911692; земельної ділянки площею 6,39 га, зареєстрованої 06.08.2007 року на ім’я ОСОБА_2 згідно державного акту ЯА 617061; земельної ділянки площею 23,58 га, зареєстрованої 17.10.2005 року на ім’я ОСОБА_5 згідно державного акту ЯА 746488; земельної ділянки площею 3,24 га, зареєстрованої 10.01.2008 року на ім’я ОСОБА_5 згідно державного акту ЯЕ 911687; земельної ділянки площею 5,09 га, зареєстрованої 10.01.2008 року на ім’я ОСОБА_5 згідно державного акту ЯЕ 911686. Визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначені земельні ділянки та стягнуті з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

При цьому представник позивача зазначив, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок у простій письмовій формі, ОСОБА_2 був головою фермерського господарства “Океан”, земельні ділянки, щодо яких було укладено угоду, являлись майном вказаного фермерського господарства, тож ОСОБА_2 мав право їх відчужувати від імені усіх членів фермерського господарства, якими являлись співвідповідачі по справі –родина ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи тим, що у 2006 році ані він, ані члени його родини не мали землю у власності, тож не могли її продавати. У грудні 2006 року він дійсно позичив гроші у ОСОБА_1 та надав останньому розписки, у яких зазначив майно ФГ “Океан”як заставу у забезпечення повернення боргу. Згодом частину майна ФГ “Океан”він продав ОСОБА_1, гроші повернув, тож не має перед позивачем жодних зобов’язань. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечувала, мотивуючи тим, що станом на грудень 2006 року вона мала у власності одну земельну ділянку, яку отримала у спадщину після смерті матері, жодних повноважень будь-кому, в тому числі і своєму чоловікові ОСОБА_2 на розпорядження своєю землею вона не давала. Іншу земельну ділянку вона отримала у власність у 2008 році і також нікому її не відчужувала і не давала повноважень на розпорядження своєю землею. Просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що у 2006 році землі у власності не мав, отримав землю у власність лише у 2008 році, після чого нікому її не відчужував, ніяких угод щодо землі не укладав і повноважень на розпорядження землею нікому не давав. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову також заперечував, мотивуючи тим, що у 2006 році був неповнолітнім, землі у власності на той час не мав. Отримав землю у власність у 2008 році, ніяких договір щодо отриманої землі ні з ким не укладав і повноважень на розпорядження землею нікому не давав. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи –відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області –в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення проти позову, які мотивував тим, що станом на 01.01.2007 року за ФГ “Океан”, головою якого був ОСОБА_2, значилися земельні ділянки сільськогосподарського призначення в постійному користуванні загальною площею 50,5 га в межах території Кримківської сільської ради Первомайського району для ведення селянського (фермерського) господарства. Члени ФГ “Океан”отримали у власність земельні ділянки загальною площею ріллі 37,15 га на підставі розпорядження голови Первомайської райдержадміністрації від 20.07.2007 № 293-р. Тобто на момент укладення спірних угод між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, спірні земельні ділянки перебували у державній власності і не могли бути предметом договору між громадянами.

Представник Кримківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області –голова сільської ради ОСОБА_8 в судовому засіданні у вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.12.2006 року ОСОБА_2 особисто склав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 20 000 доларів США в рахунок придбання ОСОБА_1 ФГ “Океан”, в тому числі нерухомості, землі. 29.12.2006 року ОСОБА_2 особисто склав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 30 000 доларів США, що є остаточним розрахунком за продаж майна, земельних ділянок та орендних прав ФГ “Океан”; зобов’язався за першою вимогою ОСОБА_1 підписати всі необхідні документи щодо продажу ФГ “Океан”.

Жоден з інших відповідачів ніяких угод, ані усних, ані письмових з ОСОБА_1 не укладав, повноважень ОСОБА_2 на розпорядження своїм майном не надавав.

Такі обставини в судовому засіданні визнані сторонами і не оспорюються.

Згідно довідки відділу Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області №31 від 06.01.2012 року, за даними державної статистичної звітності (ф.6-зем) станом на 01.01.2007 року за фермерським господарством “Океан”(голова ОСОБА_2Є.) значилися земельні ділянки в постійному користуванні (категорія земель –сільськогосподарське призначення) загальною площею 50,5 га ( в тому числі: рілля –39,5 га; садів –1,70 га; тутових насаджень –6,30 га; пасовища –1,00 га; полезахисних лісосмуг –0,50 га; інших захисних насаджень –1,50 га) в межах території Кримківської сільської ради Первомайського району для ведення селянського (фермерського) господарства. Станом на 05.01.2012 року згідно державної статистичної звітності (ф.6-зем) значиться у власності членів фермерського господарства –земельні ділянки загальною площею ріллі –37,15 га на підставі розпорядження голови РДА від 20.07.2007 року № 293-р.

Як вбачається з наданих суду копій державних актів на право власності на земельні ділянки, відповідачі отримали державні акти на право власності на землю в межах території Кримківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для ведення фермерського господарства - 10.01.2008 року на підставі розпорядження Перомайської райдержадміністрації від 20.07.2007 року № 293-р.

Зокрема: ОСОБА_3 –площею 5,98 га (державний акт серії ЯЕ № 911692); ОСОБА_3 –площею 1,26 га ( державний акт серії ЯЕ № 911691); ОСОБА_5 –площею 5,09 га (державний акт серії ЯЕ № 011686); ОСОБА_5В, - площею 3,24 га (державний акт серії ЯЕ № 911687); ОСОБА_4 –площею 6,91 га (державний акт серії ЯЕ № 911688); ОСОБА_2 –площею 6,39 га (державний акт серії ЯГ № 617061).

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України в редакції, що діяла станом на грудень 2006 року, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, форма якого затверджується КМУ України.

Таким чином, на момент складання зазначених вище розписок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20 та 29 грудня 2006 року, ані ОСОБА_2, ані ФГ “Океан”не мали на праві власності земельних ділянок. Земля перебувала в постійному користуванні ФГ “Океан”. Відповідачі отримали право власності на спірні земельні ділянки лише 10.01.2008 року.

ОСОБА_5 станом на грудень 2006 року мала у власності земельну ділянку площею 23,58 га в межах території Кримківської сільської ради Первомайського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 17.08.2005 року № 225-р, що підтверджується державним актом серії ЯА № 746488. Однак, як встановлено судом, ОСОБА_5 не укладала угод про відчуження вказаної земельної ділянки і не надавала відповідних розпоряджень іншим особам, в тому числі і ОСОБА_2, тож відповідно до ст.509 ЦК України вона не має жодних зобов’язань щодо вказаної землі перед іншими особами.

Згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Тобто, оскільки ані ОСОБА_2, ані ФГ “Океан”на мали права власності на землю, а лише право постійного користування землею, відповідно вони не мали права і на розпорядження (відчуження) землі.

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачі не мали права власності на спірні земельні ділянки, відповідно вони не мали права на їх відчуження (розпорядження) і укладення будь-яких правочини щодо них.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Крім того, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема, про предмет договору. В даному випадку предмет договору купівлі-продажу землі станом на грудень 2006 року відсутній.

Вимоги до угод про перехід права власності на земельні ділянки визначені ст. 132 ЗК України в редакції 2006 року. Однією з таких вимог є визначення предмету угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо). Також в угоді повинен бути зазначений документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні бути нотаріально посвідчені і саме з цього часу вважаються укладеними.

Як встановлено вище, сторонами не дотримано як загальних вимог до вчинення правочину, визначених ЦК України, так і спеціальних вимог, визначених ЗК України. Також, спірні угоди, зазначені у розписках, суперечать вимогам п.15 Розділу Х Перехідні положення ЗК України в частині заборони на відчуження земельних ділянок.

Таким чином, оскільки спірні угоди не відповідають вказаним вище вимогам закону, відповідно до ст. 215 ЦК України такі угоди (правочини) є недійсними, а відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Враховуючи наведене, в задоволенні позову і в частині вимоги про визнання угоди (договору купівлі-продажу земельних ділянок), і в частині визнання права власності за позивачем на спірні земельні ділянки (як наслідку правочину) слід відмовити повністю.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 4, 8, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: відділ Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області, Кримківська сільська рада Первомайського району Миколаївської області про визнання правочину дійсним та визнання права власності на землю –відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: