Справа № 2 - 1387/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
із секретарем Вальшиним І.Н.
за участю відповідача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Бахчисарай цивільну справу
за позовом ОСОБА_4 до Залізничненської сільської ради Бахчисарай –
ського району, ОСОБА_1, Кримського республіканського
підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації»
про визнання права власності на самочинне збудовані будівлі, спонукання щодо реєстрації майнових прав на нерухоме майно, визнання договору купівлі -продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, як представник ОСОБА_4 за довіреністю (а. с. 9), звернувся 19.01.2009 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де заявив вимоги визнати право власності ОСОБА_4 на перебудований житловий будинок під кафе – бар «Кача», який знаходиться по вулиці Кача, 19 у селі Мостове Бахчисарайського району і зобов’язати орган реєстрації нерухомого майна зареєструвати його права на зазначене нерухоме майно. Визнати дійсним договір купівлі – продажу частини земельної ділянки, який укладений 10.01.2005 року з ОСОБА_1, визнати право ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0.0246 га, право власності ОСОБА_1 на зазначену землю припинити. Позов мотивований тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Залізничненської сільської ради Бахчисарайського району від 17.12.1997 року ОСОБА_4 отримав земельну ділянку площею 0.0861 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарчих будівель, а потім отримав на неї Державний акт і таким чином у 2000 році набув право власності на цю землю. За наявності документів, які дозволяли будівництво житлового будинку за вказаною адресою, він у 2002 році почав будівництво житлового будинку за допомогою ПМК-7 тресту «Гражданбуд». Було зроблено робочий проект, але за дозволом Залізничненської сільської ради за період 204 – 2005 років ОСОБА_4 перебудував об’єкт під кафе, адміністративну будівлю, вуличні бесідки, навіс, убиральню і зробив мощіння. Під час готування документів на узаконення перебудованого кафе було встановлене, що частина будывель знаходиться на земельній ділянці, яка належить його брату ОСОБА_1 і тоді він у січні 2005 року уклав договір купівлі - продажу земельної ділянки брата, яка знаходиться під будівлями і необхідна для їх обслуговування. Тому як розміри і конструкція будівель було змінено, їх частина знаходилася на чужій земельній ділянці, уповноваженими органами і їх посадовими особами було відмовлено у прийнятті цих будівель в експлуатацію, внаслідок чого і нотаріус не оформлює купівлю – продаж земельної ділянки. За такими обставинами вважає, що набуття права власності на самочинне будівництво можливо лише за рішенням суду, яке зобов’язане зареєструвати БТІ. Заявою від 05.05.2009 року позивач погодився зі зміненими позовними вимогами представника, якими проситиме суд визнати за ОСОБА_4 право власності на самочинне збудовані об’єкти, визнати дійсним договір купівлі – продажу земельної ділянки.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримали і пояснив, що ОСОБА_4 будував житловий будинок, а потім як фізична особа отримав дозвіл на зміну цільового призначення нерухомості і закінчив будівництво кафе. Для узаконення збудованого об’єкту звертався до всіх інстанцій, але йому відмовляли прийняти у експлуатацію через те, що частина будівель знаходиться на землі його брата і тоді у 2005 році він купив у брата необхідну частку землі, але через те, що там знаходиться частина самовільно збудованої будівлі, нотаріус не оформляє купівлю – продаж землі, хоча будь-яких заборон, передбачених законом для продажу цієї категорії земель не існує. На час розгляду справи у будь-кого претензій про порушення прав до ОСОБА_4 немає. Просить позов задовольнити з наданих доказів у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав обґрунтованими і пояснив, що він дійсно уступив брату частку належної йому земельної ділянки, на якої знаходиться частка будівель і частку землі, необхідної для ії обслуговування, але оформити у нотаріуса цей договір неможливо, тому як на неї знаходиться самовільно збудований об’єкт, що належить його брату. Він згодний продати брату частину належної йому землі, але жодний нотаріус не оформляє цей правочин і всі пропонують звертатися до суду.
Представник відповідача — Залізничненської сільської ради Бахчисарайського району, позовні вимоги визнав обґрунтованими і пояснив, що до будівництва споруд, на які просить визнати право власності позивач, з боку сільської ради претензій не існує, але оскільки він частину будівель збудував на чужий землі, то право власності на самочинне збудовані будівлі за законом може визнати тільки суд.
Представник відповідача – Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» у судове засідання не з'явився, керівником суду надане відношення про розгляд справи у відсутність представника відповідно до діючого законодавства по документах, наявних у матеріалах справи (а. с. 70). Заслухавши пояснення осіб, які прийняли участь по справі, дослідивши представлені і наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. На підставі ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду і суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. При перевірці законних підстав для задоволення позову судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Бахчисарайської районної державної адміністрації № 92/1-р від 19.02.2002 року ОСОБА_4 дозволене будівництво двохповерхового житлового будинку (а. с. 12), на підставі якого начальником інспекції держархбудконтролю надане дозвіл на виконання будівельних робіт (а. с. 13), виготовлено документи для будівництва (а. с. 14 – 17).
Рішеннями Залізничненської сільської ради № 8- 133.4 від 24.12.2004 року і № 12-212.60 від 07.02.2006 року ОСОБА_4 дозволено провести реконструкцію частини житлового під кафе – бар «Кача» у селі Мостове по вулиці Кача, 19 і виділено земельну ділянку на умовах оренди строком 49 років площею 0.0336 га, встановлено орендну плату (а. с. 18, 19).
Станом на 14 лютого 2005 року закінчено будівництво кафе по вулиці Кача, 19 у селі Мостове Бахчисарайського району, яке відповідає санітарним і будівельним нормам, про що свідчать висновки головного санітарного лікаря Бахчисарайського району (а. с. 21, 22), рішенням Бахчисарайської районної міжвідомчої комісії (а. с. 23) і технічним висновком Республіканського підприємства Кримська комплексна архітектурно – реставраційна майстерня «Укрпроектреставрація» (а. с. 24 42), об’єкт зареєстрований органом реєстрації і технічної інвентаризації і визнаний збудованим самовільно (а. с. 43 - 53). Зазначений об’єкт складається з будівлі кафе-бару за літерою «А», адміністративної будівлі за літерою «Б», бесідки за літерою «В», бесідки за літерою «Г», бесідки за літерою «Д», бесідки за літерою «Е», навісу за літерою «Ж», убиральні за літерою «З». Як слід з даних Державного акту на право приватної власності на землю серії VI-КМ № 004244, громадянину України ОСОБА_5 на підставі договору купівлі – продажу земельної ділянки від 04.10.2002 року реєстр № 2851 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0.0875 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селі Мостове, ділянка № 83 Залізнодорожненської сільської ради (а. с. 54). Таким чином судом одночасно встановлено, що при будівництві кафе ОСОБА_4 заступив на земельну ділянку свого брата ОСОБА_1 на площу 0.0246 га (а. с. 42).
З пояснень осіб, що прийняли участь по справі, наданих доказів суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 на земельній ділянці, яка не належить йому, самочинно, тобто без наявності належно затвердженого проекту, відводу землі під час реконструкції житлового будинку збудував частку кафе з дотриманням будівельних норм і правил, і зазначене будівництво не порушує прав інших осіб, про що свідчить і відсутність вимог з боку Залізничненської сільської ради про знесення спірних будівель. Відповідно до ч.1 і ч. 3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельної ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була ій відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Як слід з договору купівлі – продажу частини земельної ділянки власник землі ОСОБА_6 продав 10 січня 2005 року ОСОБА_4 частину належної йому земельної ділянки площею 0.0246 гривень за 4000 гривень, отримав гроші і передав фактично продану землю, зобов’язався оформити договір нотаріально протягом двадцяти днів (а. с. 56 – 59). На вимоги ОСОБА_4 з'явитися до нотаріуса ОСОБА_1 умови договору не виконав і не оформив укладений і виконаний правочин нотаріально (а. с. 60). Відповідно до п. а ч.1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку. Статтею 132 Земельного кодексу України встановлені вимоги щодо змісту угод про перехід права власності на земельні ділянки, порушення або недотримання яких позивачем і відповідачем при укладені договору купівлі-продажу допущені не були. Передбачені законом обмеження щодо відчуження земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови на час правочину були відсутні. Одночасно у ч. 3 ст. 132 ЗК України встановлено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно – правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього кодексу.
У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. В той же час, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно із статтею 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
На підставі викладеного суд вважає за можливе визнати право власності позивача на самовільно збудоване нерухоме майно, визнати договір купівлі-продажу частки земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, який не посвідчений нотаріально, дійсним, та визнати право власності за позивачем на придбану частку земельної ділянки.
Одночасно суд приходить до висновку, що вимоги позивача до КРП «СМ БРТІ» про реєстрацію прав на нерухоме майно передчасні, оскільки відмови від цієї установи зареєструвати нерухоме майно не надходило, об’єкт не прийняте у експлуатацію. Припинення права власності на частину земельної ділянки буде зроблено реєстратором при реєстрації судового рішення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати з клопотанням представника позивача суд не розподіляє.
На підставі викладеного і відповідно до ст. 220, 376 Цивільного кодексу України, ст.. ст.. 90, 131, 132, 334 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 207, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково. Визнати право власності громадянина України ОСОБА_4 на самочинно збудований об’єкт нерухомого майна кафе-бар «Кача», який складається з будівлі кафе-бару за літерою «А», адміністративної будівлі за літерою «Б», бесідки за літерою «В», бесідки за літерою «Г», бесідки за літерою «Д», бесідки за літерою «Е», навісу за літерою «Ж», убиральні за літерою «З», які розташовані по вулиці Кача, 19 у селі Мостове Бахчисарайського району. Визнати дійсним договір купівлі-продажу, який укладений 10 січня 2005 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_7 щодо частини земельної ділянки площею 0.0246 га, яка розташована по вулиці Кача, 18 у селі Мостове Бахчисарайського району. В інший частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення і протягом двадцяти днів після цього поданням апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд або у порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.
До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя