Справа № 2 - 1483/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(З А О Ч Н Е)
07 травня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
із секретарем Вальшиним І.Н.
за участю представника позивачки адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Бахчисарай цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Поштовської селищної
ради Бахчисарайського району,
про стягнення збитків, визнання права власності на самочинне збудовані будівлі
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася 22.01.2009 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де виклала вимоги стягнути з відповідачки ОСОБА_3 збитки у сумі 20 000 гривень, судові витрати по цих вимогах, визнати її право власності на самовільно збудовану будівлю торгового павільйону, який розташований по вулиці Дорожня, 2 в селі Приятне Свідання Бахчисарайського району, судові витрати у цієї частини приймає на себе. Позов мотивований тим, що станом на березень 2004 року ії належав торговий павільйон за зазначеною адресою, для обслуговування цього об’єкту був укладений договір оренди земельної ділянки. У 2006 році для поліпшення умов підприємницької діяльності вона звернулася до ОСОБА_3 з проханням допомогти зробити документи, оскільки почала перебудовувати павільйон на що та погодилася і за свої послуги потребувала 20 000 гривень. Договір був укладений у простій письмовій формі, на підставі котрого ОСОБА_3 передане обумовлену суму грошів. ОСОБА_3 прийнятих на себе зобов’язань не виконала, повернула документи на старий павільйон, технічний висновок на перебудований павільйон і стала ухилятися від зустріч і пояснень щодо обставин невиконання умов договору, через що павільйон набув статус самовільно збудованого. Вважає, що набуття права власності на самочинне будівництво можливо лише за рішенням суду.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав і пояснив, що для обслуговування торгового павільйону, який розташований по вулиці Дорожня, 2 в селі Приятне Свідання Бахчисарайського району, ОСОБА_2 за рішенням Поштовської селищної ради у 2004 році надане в оренду земельну ділянку, за яку вона своєчасно і в повному обсязі вносила орендну плату. В 2006 році ОСОБА_2 домовилася з ОСОБА_3, що та допоможе оформити документи на переобладнання належного ії павільйону, після чого надала тій гроші у сумі 20 000 гривен і почала реконструкцію, вважаючи що дозвіл буде надане пізніше. Через деякий час ОСОБА_2 закінчила перепланування і стала вимагати від ОСОБА_3 надати дозвіл на реконструкцію павільйону або повернути гроші, але та повернула старий технічний паспорт і технічний висновок, після чого стала ухилятися від зустріч з ОСОБА_2, не відповідала на телефонні дзвінки і не відзвітувалася за отримані гроші, через що ОСОБА_2 зрозуміла, що реконструкція павільйону проведено самовільно, тобто без наявності проектної документації. За такими обставинами набути право власності на самовільну будівлю можливе лише за рішенням суду. Просить позов задовольнити на підставі наданих доказів, що наявні у матеріалах справи і посилається на те, що новий павільйон збудований з додержанням будівельних норм і правил, на земельної ділянці з дотриманням його цільового призначення, прав інших осіб самовільним будівництвом не порушено.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася повторно, надавала 19.02.2009 року суду заяву з котрої слід, що договір вона з ОСОБА_2 дійсно укладала, через деякий час отримала від неї 11 000 гривень, з яких 7 000 витрачено на виготовлення документів, своєчасно гроші не надавала і тому вона відмовилася від співробітництва з нею. До суду вона з’являтися не буде через те, що ОСОБА_2 ії погрожує, просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову (а. с. 27).
Представник відповідача — Поштовської селищної ради, у судове засідання не з'явився, голова надав відзив, де підтвердив своєчасну сплату ОСОБА_2 орендної плати і що до подання позову вона за дозволом на перебудування і зміну виду павільйону не зверталася, оскільки в неї відсутні документи на цю будівлю, просив в задоволенні позову відмовити (а. с. 37, 46). Відзивом від 07.05.2009 року Поштовський селищний голова вказав на те, що дозвіл на реконструкцію павільйону ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету Поштовської селищної ради 29.04.2009 року вже надане і просив розглянути справу у відсутність їх представника (а. с. 60). Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши представлені і наявні в матеріалах справи докази суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.. 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При перевірці обставин доказами, які надане позивачкою та ії представником судом встановлене, що на підставі паспорту тимчасового об’єкту торгівлі (обслуговування) № 49/99, приватному підприємцю ОСОБА_2 станом на початок березня 2004 року належав торговий павільйон у селі Приятне Свідання коло дороги Харків - Севастополь, який був прийнятий в експлуатацію з дотриманням паспортних умов (а. с . 4 – 8) і на підставі котрого ПП ОСОБА_2 було надане в оренду земельну ділянку площею 0.0040 га строком на 5 років (а. с. 9-10). 10 червня 2006 року ОСОБА_2 у с. Приятне Свідання уклала з ОСОБА_3 договір доручення, за умовами якого ОСОБА_3 зобов’язалася виконати необхідні юридичні дії та роботу щодо оформлення документів на реконструкцію торгового павільйону, який розташований по вулиці Дорожня, 2 в селі Приятне Свідання Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, за що ОСОБА_2 зобов’язалася в день укладення договору сплатити 20 000 гривень (а. с. 19).
Згідно повідомленню Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації № 29027 від 31 березня 2009 року встановлене самочинно збудовані промтоварний магазин за літерою «А», тамбур за літерою «а», продовольчий магазин за літерою «Б», які розташовані по АДРЕСА_1 (а. с. 58).
Із змісту рішення виконавчого комітету Поштовської селищної ради Бахчисарайського району № 55-13 від 29 квітня 2009 року вбачається, що суб’єкту підприємницької діяльності приватному підприємцю ОСОБА_2 надане дозвіл на реконструкцію (перепланування) і будівництво нежитлового приміщення торгового павільйону за адресою по АДРЕСА_1 (а. с. 59). За вимогами ч. 3 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян повинний вчиняти у письмовій формі, які ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при укладенні договору доручення виконали, але як слід із смислу наведеної статті, виконання такого договору повинне підтверджуватися письмовими доказами. Позивачка не надала суду письмових доказів того, що вона передала відповідачці будь-яку суму грошів і тому, виходячи із змісту ст.. 61 ЦПК України про те, що обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 на виконання умов укладеного договору отримала від ОСОБА_2 11 000 гривень і стратила їх на свій погляд, через що та отримала технічний висновок про відповідність будівельним нормам будівель продовольчого та промтоварного магазинів по вулиці Дорожня у с. Приятне Свідання Бахчисарайського району (а. с. 11 – 18) і таким чином виконала прийняте на себе зобов’язання, тому як інші дії пов’язані з виконанням доручення з боку ОСОБА_2 не фінансувалися. Реконструйовані (переплановані) будівлі, яка збудувала ОСОБА_2 суд визнає збудованими самочинно, оскільки на час начала будівельних робіт ОСОБА_2 не мала належним чином оформленого дозволу з боку Поштовської селищної ради. Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельним норм і правил. У відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. З наданих і перевірених доказів суд дійшов до висновку, що на земельній ділянці, яку надане ОСОБА_2 в оренду вона самочинно, тобто без наявності належно затвердженого проекту, збудувала будівлі продовольчого та промтоварного магазинів з дотриманням будівельних норм і правил, і зазначене будівництво не порушує прав інших осіб. В той же час суд враховує зміст ст.. 331 ЦК України, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачене прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Виходячи з того, що зазначений об’єкт торгівлі раніше вже був зареєстрованим і на нього виданий паспорт, суд вважає за можливе прийняти диспозицію ст.. 376 ЦК України і визнати за позивачкою право власності на самочинно збудовані будівлі, що не звільняє ії від смачи об’єктів у експлуатацію. Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати в частині вимог до ОСОБА_3 суд залишає за позивачкою, за клопотанням позивачки і представника судові витрати щодо вимог до Поштовської селищної ради суд не розподіляє. На підставі викладеного і відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 207, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково. Визнати право власності громадянки України ОСОБА_2 на самочинно збудовані: промтоварний магазин за літерою «А», тамбур за літерою «а», продовольчий магазин за літерою «Б», які розташовані по АДРЕСА_1, в інший частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяв про перегляд заочного рішення та апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, яка подається до Бахчисарайського районного суду протягом десяти днів починаючи з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене іншими особами по справі до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або у порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.
До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги і доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя