Справа 1-271\09
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2009 року.
Тячівський районний суд в особі головуючого судді Решетар В.І. при секретарі Копилець Н.А., з участю прокурора Рошинець В.А., неповнолітнього підсудного ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього підсудного – батька ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_4, адвоката – ОСОБА_5, представника служби в справах неповнолітніх Тячівської райдержадміністрації – ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, раніше не судимий, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, уродженець та мешканець с. Грушеао, вул. Прикордонна, 6, Тячівського району, Закарпатської області по ст. 185 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 12 лютого 2009 року, близько 14 години 30 хвилин знаходячись в приміщенні 9-А класу Грушевської ЗОШ 1-3 ступенів, таємно викрав мобільний телефон марки «NOKIA N-82» чорного кольору, IMEIL: 35-80-82-01-76-48-193, який знаходився в даному приміщенні, на вчительському столі, та належний ОСОБА_3, чим потерпілій ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 2 736 гривень.
Неповнолітній ОСОБА_1 вину свою визнав повністю у вчиненому розкаявся та пояснив, що навчається в 9 «А» класі Грушівської ЗОШ 1-3 ступенів. В даному класі разом з ним навчається ще 27 учнів. 12.02.2009 року з ранку він, пішов до школи на навчання, і знаходився на всіх уроках, а в той день по розкладу було шість уроків. Того ж дня, після закінчення уроків, вони з усіма учнями та класним керівником влаштували шкільний вогник до дня «Святого Валентина». Вони з усіма учнями зібрали гроші і купили собі щось поїсти, та почали в приміщенні класу проводити вогник та розігрувати різні конкурси. Разом з ним в класі навчається ОСОБА_3, у якої був телефон марки «Нокія Н-82». Вказаний телефон йому сподобався, а також за тиждень до цього ОСОБА_7 неодноразово казав, щоб при можливості він викрав мобільний телефон «Нокіа Н-82» від ОСОБА_3. І 12 лютого 2009 року, вони в своєму класі святкували вогник, і він помітив, що ОСОБА_3 залишила свій телефон на парті, і пішла за стіл, щоб поїсти. Тоді підійшовши до вчительського столу, на якій лежав її мобільний телефон «Нокіа Н-82» він викрав його, і так щоб ніхто не помітив, засунув до себе у ліву кишеню штанів. Після того він вийшов з приміщення класу, в коридор де вимкнув вказаний мобільний телефон, щоб на нього ніхто не міг подзвонити, після чого знову повернувся в клас. В приміщенні класу він знаходився близько 30 хвилин, після чого пішов додому. Йдучи по дорозі додому він вирішив піти до свого друга, ОСОБА_7 який, проживає по сусідству з ним, і навчається в 10 «В» класі. Прийшовши до ОСОБА_7, який на той час був вдома, він зайшов у приміщення будинку, і відразу витягнувши з кишені мобільний телефон, що належить ОСОБА_3, показав його ОСОБА_7, який взяв в руки даний телефон, і почав його оглядати. І в цей час він вже знав, що даний телефон належить ОСОБА_3. Після того ОСОБА_7 сказав, щоб мобільний телефон знаходився в нього вдома, і при нагоді він продасть його комусь. Декілька разів він приходив додому до ОСОБА_7 і разом оглядали телефон, слухали музику і переглядали картинки. Тепер телефон повернуто і обіцяє більше злочинів не вчиняти.
Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_1 стверджується показами потерпілої, свідків та матеріалами справи.
Потерпіла ОСОБА_8 показала, що 12 лютого 2009 року близько 14 год. вона знаходилась в школі в приміщенні 9 класу в якому навчається, так-як в даному класі на той час в них проходило свято до дня «Святого Валентина», то через деякий час вона помітила, що забула свій власний мобільний телефон «НОКІА Н82» на вчительському столі, після чого зразу підійшла до даного столу та виявила, що її мобільного телефону немає. Після чого вона зразу повідомила учням та класному керівнику про крадіжку її мобільного телефону, вони почали його шукати всі разом, але ніде не знайшли. Потім виявилось, що телефон вкрав ОСОБА_1 її однокласник на даний час телефон їй повернуто. Цивільного позову не заявляє, претензій не має.
Свідок ОСОБА_9 показав, що з 1986 року він займає посаду директора Грушівської ЗОШ 1-3 ступенів. Неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_1 він знає так-як вони навчаються у вищевказаній школі в 10-В класі і відповідно 9-А класі. Вказані учні характеризуються з посередньої сторони, навчання в них також посереднє. Випадків грубих порушень в них не було. На рівні інших учнів, приймають участь в житті колективу. Серед однокласників користуються повагою та авторитетом, хоча не є лідерами. Дорослих осіб, які б могли втягувати неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в злочинну діяльність він не знає.
Свідок ОСОБА_10 показала, що є сусідом ОСОБА_7 і знає його з позитивної сторони, той відвідує школу раніше ніяких правопорушень не вчиняв, допомагає вдома бабусі по господарству.
Будучи допитаним на досудовому слідстві свідок ОСОБА_11 (а.с.154) показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 який проживає напроти її будинку. В сімї виховується шестеро дітей. ОСОБА_1 відвідує школу навчається в 10 класі і вона його характеризує позитивно.
Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_1 – батько ОСОБА_2 показав, що син виховується в багатодітній сімї, ніхто раніше порушень не вчиняв. Обіцяє більше уваги звернути на виховання сина. Переконаний, що той виправиться і злочинів вчиняти не буде. Просить його суворо не карати.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 її тітка ОСОБА_4 показала, що лише вона на даний час є близькою родичкою вдома неповнолітньої потерпілої. Батьки ОСОБА_3 перебувають на заробітках і відсутні вдома. До підсудного та порушника ОСОБА_7 претензій на має.
Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині стверджується також й іншими доказами та матеріалами справи :
- Протокол заявою потерпілої (а.с.3.)
- - Протоколом огляду місця події ( а.с.4 )
- - Актом добровольної видачі мобільного телефону (а.с.54)
- - Явкою з повинною (а.с.59)
- - висновком товарознавчої експертизи відповідно до якої вартість телефону 2736 грн.
Оцінивши сукупність наведених доказів, дослідивши матеріали справи суд доходить висновку що досудовим слідством правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 по ст. 185 ч. 1 КК України - крадіжка, таємне викрадення чужого майна.
При призначенні покарання судом враховується суспільна небезпека вчиненого злочину, обставини справи, особу підсудного який є неповнолітнім, навчається в 9 класі Грушівської ЗОШ 1-3 ступенів, по місцю проживанню та навчання характеризується позитивно, заподіяну шкоду відшкодовано.
Пом’якшуючими обставинами відповідальності ОСОБА_1 суд визнає щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину особою будучи неповнолітнім.
Обтяжуючих відповідальність обставин суд не находить.
Суд вважає, що покарання підсудному слід обрати в рамках санкції ст.185 ч. 1 КК України з урахуванням того, що ОСОБА_1, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно, являються неповнолітніми, викрадену річ повернуто то суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства з бранням йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням поклавши на ОСОБА_1, додаткові зобов’язання відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 3 КК України.
Речові докази : мобільний телефон повернути потерпілому ОСОБА_8 який знаходяться в неї на зберіганні.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судові витрати в розмірі 1338 грн. 64 коп. за проведення товарознавчої експертизи стягнути з законного предстаника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 на користь: отримувач платежу -НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 25575144 Банк – УДК в Закарпатській області, МФО – 812016, р/р 35224002000411 з приміткою “за виконання експертизи”.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Керуючись ст.323 – 324 КПК України,
З А С У Д И В
ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. ст 75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання в виді позбавлення волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 3 КК України обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця навчання.
Речові докази : мобільний телефон повернути потерпілому ОСОБА_8 який знаходяться в неї на зберіганні.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судові витрати в розмірі 1338 грн. 64 коп. за проведення товарознавчої експертизи стягнути з законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 на користь: отримувач платежу -НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 25575144 Банк – УДК в Закарпатській області, МФО – 812016, р/р 35224002000411 з приміткою “за виконання експертизи”.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Вирок може бути оскаржено, а прокурором внесено апеляційне подання до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.
Головуючий суддя: Решетар В.І.