Справа № 201/13603/15-ц (2/201/3554/2015)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.,

при секретарі - Пісчанській Т.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу №201/13603/15-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» про визнання договору, укладеним на певних умовах, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 18 серпня 2015 року звернулись до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до КП «Дніпроводоканал» про зобов'язання укласти договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за адресою житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 4-8), який в ході розгляду даної цивільної справи підлягав уточненню (а. с. 64-70), а саме: позивачі просили суд визнати договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за адресою житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між відповідачем та позивачами - укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалась на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками житлового будинку АДРЕСА_1, який під'єднаний до центральної системи водопостачання та водовідведення. Виконавцем постачання даних послуг за вказаною адресою є відповідач, позивачі справно оплачують за їх надання на підставі відкритого на ім'я ОСОБА_3 особового рахунку, проте укласти відповідний договір відповідач відмовляється.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення посилаючись на їх необґрунтованість, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 та в 2015 році було закінчено реконструкцію даного житлового будинку, після чого будинок введено в експлуатацію.

Судом також встановлено та представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, що за зазначеною адресою відповідачем надаються послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, оплата за які позивачами здійснюється вчасно та у необхідному обсязі. Правовідносини між сторонами оформлені шляхом видачі розрахункової книжки і відкриттям особового рахунку, відповідного договору між сторонами не укладалось.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

А частиною 1 ст. 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч.3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Аналізуючи вищевикладені правові норми можливо дійти висновку про те, що укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком виконавця, за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Судом встановлено, що причиною відмови відповідача у 2013-2014 роках укласти договір з позивачами є вимога надати зареєстровану декларацію або сертифікат згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Відповідну декларацію позивачами було надано після завершення реконструкції будинку у 2015 році.

Також було встановлено, що18 жовтня 2013 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг № 547 щодо опломбовуванню приладів обліку встановлених в житловому будинку, яким відповідач фактично прийняв в експлуатацію реконструйовані позивачами мережі водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умові снування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за можливе їх задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_3, яким був сплачений судовий збір за падання даної позовної заяви до суду, в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Визнати договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за адресою житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між комунальним підприємством «Дніпроводоканал», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Стягнути з комунального підприємства «Дніпроводоканал» на корить ОСОБА_3 в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору 243,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суду м. Дніпропетровська.

Головуючий-суддя: Г.В. Черновськой