Справа № 2025/6123/2012
Номер провадження 2/2025/1621/2012
Р I Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.12.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Горчакової О.І., при секретарі Соколенко (Мухіній) О.О., за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області «Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком», -
встановив:
Позивач звернувся до суду 02 листопада 2012 року з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, посилаючись на те, що позивач проживає у будинку, що розташований адресою: Харківська область Лозівський район с. Надеждівка вул. Миру буд. 30. Вказаний житловий будинок було побудовано батьком позивача, який помер 24 червня 1987 року. Після смерті батька, позивач залишився проживати в будинку із своєю родиною. Право власності на житловий будинок було оформлене 01 серпня 2012 року. 20 вересня 2003 року син позивача - ОСОБА_5, одружився з відповідачкою - ОСОБА_3, яка, за згодою позивача, як член сім'ї, була вселена й зареєстрована у житловому будинку. Відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою від спільного шлюбу ОСОБА_5 і ОСОБА_3, місце проживання якої було зареєстровано, як члена сім'ї, у спірному житловому будинку.
Шлюб між ОСОБА_5 та позивачкою - ОСОБА_3, було розірвано 14 лютого 2011 року. Відповідачка житловим будинком не користується, участі у витратах на його утримання не приймає, свої і дитячі речі ОСОБА_3 забрала, як вказав позивач, і виїхала із будинку, але залишається зареєстрованою за місцем знаходження спірного житлового будинку. Позивач прохає визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим будинком, так як у добровільному порядку ОСОБА_3 не бажає виписуватися із будинку.
28 листопада 2012 року за вхідним номером 43172, від Позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він прохає прийняти до розгляду уточнену позовну заяву про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком та розглядати цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області «Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком». Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, та прохав суд задовольнити вимоги, викладені в позовній заяві в повному обсязі, посилаючись на те, що 20 вересня 2003 року син позивача - ОСОБА_5 одружився з відповідачкою, яка за згодою позивача була вселена, як член сім'ї, й зареєстрована у житловому будинку.
Відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою від спільного шлюбу ОСОБА_5 і ОСОБА_3, місце проживання якої було зареєстровано, як члена сім'ї, у спірному житловому будинку.
Шлюб між ОСОБА_5 та позивачкою - ОСОБА_3, було розірвано 14 лютого 2011 року. Відповідачка житловим будинком не користується, участі у витратах на його утримання не приймає, свої і дитячі речі ОСОБА_3 забрала, як вказав позивач, і виїхала із будинку, але залишається зареєстрованою за місцем знаходження спірного житлового будинку.
Пояснив, що онука - ОСОБА_4 приїздить періодично; влітку була місяць; тим, що прописані відповідачі йому - удовиченко ОСОБА_6, доводиться сплачувати додаткові витрати за комунальні послуги; ускладнюється отримання субсидії.
Відповідачка - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовної заяви позивача, посилаючись на те, що із будинку разом з дитиною вона пішла у зв'язку з тим, що з сином позивача вона розлучилися і після цього свекруха запропонувала покинути житло. Прохала позивача почекати доки вона придбає окреме особисте житло, після чого обіцяла в добровільному порядку знятися з реєстрації за адресою спірного будинку, а саме за адресою: Харківська область Лозівський район с. Надеждівка вул. Миру буд. 30. Пояснила, що на даний час іншого житла не має, з дитиною квартиру орендує. Прохала відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що згідно копії довідки, яка видана виконавчим комітетом Надеждівської сільської ради вбачається, що у будинку, розташованому за адресою: Харківська область Лозівський район с. Надеждівка вул. Миру буд. 30, зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - позивач; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, - дружина позивача; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - син позивача; ОСОБА_3, 25 березня 1985 року, - відповідачка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - онука, тобто друга відповідачка. Право власності на житловий будинок було оформлене 01 серпня 2012 року. В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тимчасово мешкає за адресою: Донецька область м. Димитрова, 7 мікрорайон Молодіжний АДРЕСА_1, без реєстрації. 15 жовтня 2003 року вселена, як член сім'ї - невістка ОСОБА_3; 26 січня 2007 року вселена, як член сім'ї онука - ОСОБА_4. Шлюб між ОСОБА_5 та позивачкою - ОСОБА_3, було розірвано 14 лютого 2011 року. Право власності на день прийняття судом рішення не змінено. Відповідачі будинком не користуються, бо тимчасово перебувають за адресою: Донецька область м. Димитрова, 7 мікрорайон Молодіжний АДРЕСА_1, так як після розірвання шлюбу були вимушені, за вимогою дружини позивача, залишити спірне житло. Відповідачі не перешкоджають позивачеві у користуванні будинком, як власнику - ОСОБА_2. Комунальні послуги надаються за обліком, тому порушень права позивача не має. Відповідачка - ОСОБА_3 на даний час працює продавцем у ПП «ОСОБА_8В.».
Відповідно до частини 1 статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до статті 310 Цивільного кодексу України, фізична має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно положень статті 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до статті 380 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ч. З п.2 ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням, у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно зі ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідачки, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що у будинку, розташованому за адресою: Харківська область зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - позивач; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, - дружина позивача; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, - син позивача; ОСОБА_3, 25 березня 1985 року, - відповідачка; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - онука, тобто друга відповідачка. Право користування як власника житлового будинку - ОСОБА_2 - відповідачами не порушується.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. З, 16, 310, 313, 379, 380 Цивільного кодексу України, ст. 160 ч. 1 Сімейного кодексу України, ст.71, 72, 150, 156, 157 ЖК України;
вирішив:
В позовних вимогах ОСОБА_2 по цивільній справі № 2025/6123/12 номер провадження 2/2025/1621/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області «Про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги тобто в порядку ст. 294 ЦПК України. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання шляхом подачі апеляційної скарги його копії.
Суддя: О.І.Горчакова