ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року                      Чернігів                              Справа № 825/3271/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Добрянського В.В.,

секретаря                                                  Шевченко А.В.,

за участю представника позивача                    ОСОБА_1,

представника відповідача                              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів і зобов’язання вчинити певні дії,                                                  

В С Т А Н О В И В:

У вересні ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 889 від 09.07.2015 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта міліції ОСОБА_3, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 375 о/с від 02.10.2015 в частині звільнення з органів Міністерства внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_3, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області;

- поновити ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області з 02.10.2015 року;

- зарахувати строк вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ та стягнути кошти у розмірі 10 629,88 грн. у якості грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ начальника УМВС України в Чернігівській області від 09.07.2015 № 889 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та наказ начальника УМВС України в Чернігівській області від 02.10.2015 № 375 о/с про звільнення його з органів внутрішніх справ є протиправними, оскільки проведення службового розслідування, що передувало прийняттю вищезазначених наказів, відбувалося з порушенням внутрішніх нормативних актів посадовими особами, які його проводили. Крім того, розслідування проведено поверхово та мало формальний характер, оскільки позивача фактично ніхто не опитував та права під час проведення службового розслідування не роз’яснював, з результатами службового розслідування у встановленому законодавством порядку не ознайомлював, а також в порушення норм «Інструкції про порядок проведення службового розслідування в ОВС України» службове розслідування проводили працівники інспекції по особовому складу, а не безпосередні керівники БПСМОП «Чернігів».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зміну, підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог посилаючись на письмові заперечення, в яких зазначено, що 16.06.2015 до УМВС України в Чернігівській області надійшла інформація про факт вчинення неправомірних дій членом ротаційної групи, яка несла службу під керівництвом лейтенанта міліції ОСОБА_3, молодшим інспектором зв’язку БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_4. 16.06.2015 близько 03.00-03.30, не доїжджаючи до блокпосту у напрямку смт. Станиця-Луганська – м. Луганськ, молодший сержант міліції ОСОБА_4 здійснив спробу незаконно переправити через блокпост де несли службу працівники БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області до м. Луганська транспортні засоби під керуванням цивільних осіб з продуктами харчування.

16.06.2015 за вказаним фактом наказом начальника УМВС України в Чернігівській області за № 616 призначено службове розслідування.

На підставі отриманої в ході службового розслідування інформації було встановлено, що протягом червня 2015 року, всупереч встановленим в зоні дії АТО правилам перетину лінії розмежування, ігноруючи вимоги нормативних актів щодо забезпечення працівниками ОВС захисту населення від можливих уражень з боку терористів, протидії протиправної діяльності та контролю за перетином громадянами лінії розмежування в зоні АТО, підлеглий позивача - молодший сержант міліції ОСОБА_4В періодично і не безоплатно надавав громадянам допомогу в незаконному перетині лінії розмежування на блокпості, підконтрольному підрозділу батальйону патрульної служби МОП «Чернігів» під керівництвом командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС області лейтенанта міліції ОСОБА_3

Встановлені в ході службового розслідування факти порушення вимог нормативно-правових актів щодо правил перетину лінії розмежування підтверджено постановою прокуратури Луганської області від 21.09.2015 (ЄРДР № 42015130000000132).

Проведеним службовим розслідуванням було встановлено факт неналежної організації службової дисципліни та контролю за діями підлеглих у підпорядкованому підрозділі, під час знаходження в зоні АТО з місцем дислокації смт. Станиця-Луганська командиром взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області лейтенантом міліції ОСОБА_3 (який здійснював в зоні АТО функцію старшого ротаційної групи – командира підрозділу), чим останній порушив вимоги ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

За результатами службового розслідування (висновок від 09.07.2015) було видано наказ УМВС України в Чернігівській області від 09.07.2015 року № 889, п. 2 якого лейтенанта міліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

З урахуванням вищевикладеного відповідач зазначає, що звільнення позивача з ОВС України відбулося у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок проходження служби в ОВС України, а видання оскаржуваних наказів було проведено у встановленому законодавством порядку, у спосіб та в межах наданих повноважень.

На підставі викладеного, у зв’язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог відповідач просить відмовити гр. ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.06.2015 до УМВС України в Чернігівській області надійшла інформація про факт вчинення неправомірних дій членом ротаційної групи, яка несла службу під керівництвом лейтенанта міліції ОСОБА_3, молодшим інспектором зв’язку БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_4. 16.06.2015 близько 03.00-03.30, не доїжджаючи до блокпосту у напрямку смт. Станиця-Луганська – м. Луганськ, молодший сержант міліції ОСОБА_4 здійснив спробу незаконно переправити через блокпост де несли службу працівники БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області до м. Луганська транспортні засоби під керуванням цивільних осіб з продуктами харчування

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2015 наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 616 за даним фактом призначено службове розслідування, в ході якого встановлено, що протягом червня 2015 року, всупереч встановленим в зоні дії АТО правилам перетину лінії розмежування, ігноруючи вимоги нормативних актів щодо забезпечення працівниками ОВС захисту населення від можливих уражень з боку терористів, протидії протиправної діяльності та контролю за перетином громадянами лінії розмежування в зоні АТО, підлеглий позивача - молодший сержант міліції ОСОБА_4В періодично і не безоплатно надавав громадянам допомогу в незаконному перетині лінії розмежування на блокпості, підконтрольному підрозділу батальйону патрульної служби МОП «Чернігів» під керівництвом командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС області лейтенанта міліції ОСОБА_3

Суд звертає увагу на те, що одним з основних підзаконних відомчих нормативних актів, які регламентують несення служби в зоні проведення АТО для працівників батальйонів патрульної служби міліції особливого призначення (абревіатура - БПСМОП), одним з яких є батальйон «Чернігів», є Статут патрульно-постової служби міліції, затверджений наказом МВС України від 28 липня 1994 року № 404 (далі-Статут).

В Статуті на підставі загальних положень і принципів управління, узагальнення практики викладаються обов'язки посадових осіб органів внутрішніх справ по керівництву патрульно-постовою службою, порядок її організації, обов'язки і права нарядів міліції, особливості несення служби при проведенні масових заходів і надзвичайних обставинах. Положення цього Статуту розповсюджується на всіх працівників органів внутрішніх справ, які відповідно до прямих обов'язків, наказу начальника органу внутрішніх справ, виконують патрульно-постові функції по охороні громадського порядку і безпеки.

Пунктом 51 Статуту визначено, що командир підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону, роти) відповідає за забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу, щоденну готовність особового складу до виконання завдань по забезпеченню охорони громадського порядку, комплектування, службову, бойову та фізичну його підготовку, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності підрозділу, несе персональну відповідальність за дотриманням особовим складом норм закону і дисципліни, здійснює керівництво службою особового складу з питань, що входять до компетенції підрозділу.

В силу положень пп. «Д» п. 51, він зобов'язаний організовувати та особисто здійснювати контроль за несенням служби особовим складом.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, дотримуватися норм професійної та службової етики, тощо.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов’язаний розвивати і підтримувати у підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов’язків, честь і гідність.

Відповідно до пункту 2.2. Розділу ІІ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 22.02.2012 № 155 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 за № 628/20941) (далі – Правила), дотримання норм поведінки, установлених цими Правилами, є моральним обов’язком кожного працівника органів внутрішніх справ незалежно від займаної посади та спеціального звання.

Пунктом 1.1. Розділу ІІІ Правил передбачено, що кожен громадянин України, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, добровільно покладає на себе обов’язок служіння Українському народові й захисту свободи, демократії, законності та правопорядку. Професійний обов’язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки (п. 2.2. Розділу ІІІ Правил). Честь працівника виявляється в сукупності якостей, в т.ч. як вірність службовому обов’язку (п. 2.3. Розділу ІІІ Правил).

Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов’язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов’язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи (п. 4.1. Розділу ІV Правил).

Працівнику органів внутрішніх справ забороняється використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі - неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності (п. 7.3. Розділу VІІ Правил).

Працівнику органів внутрішніх справ забороняється безпосередньо або через інших осіб отримувати подарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах останніх (п. 7.5. Розділу VІІ Правил).

Працівник органів внутрішніх справ повинен неухильно дотримуватися вимог цих Правил. Працівник, який порушує принципи і норми професійної етики, втрачає добре ім’я і честь, дискредитує свій підрозділ і органи внутрішніх справ, позбавляється морального права на повагу, підтримку і довіру з боку громадян, колег і товаришів по службі (п. 7.8. Розділу VІІ Правил).

За результатами проведеного службового розслідування було видано наказ УМВС України в Чернігівській області від 09.07.2015 року № 889, п. 2 якого за грубе порушення службової дисципліни, положення ст. 1 та вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, неналежне виконання посадових обов’язків у частині відсутності контролю за діями підпорядкованого особового складу, вчинення підлеглим дій, які порушують вимоги рішень РНБО, та які мають ознаки корупційних, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, та на підставі висновку службового розслідування та вищезазначеного наказу начальником УМВС України в Чернігівській області видано наказ від 02.10.2015 року № 375 о/с, яким звільнено з МВС у запас Збройних Сил України (постановкою на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_3, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС 02 жовтня 2015 року.

Доводи позивача про неправомірність вказаних наказів, поверховість службового розслідування та порушення посадовими особами нормативних актів в ході службового розслідування, суд вважає безпідставними, необґрунтованими, не бере їх до уваги та зазначає наступне.

Щодо порушень вимог «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 в частині не роз’яснення прав, не ознайомлення з висновком службового розслідування та не опитування суд вважає безпідставними. Оскільки в матеріалах службового розслідування маються письмові пояснення позивача (що відображено у висновку службового розслідування), в яких міститься його особистий підпис про роз’яснення прав.

Щодо обов’язку ознайомити особу РНС з висновком службового розслідування, а також матеріалами службового розслідування, в частині що його стосується, суд зазначає таке:

Відповідно до п. 6.3.5. Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, за письмовим рапортом ознайомлюється з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Крім того, п.6.2.2. Інструкції визначає, що виконавець зобов’язаний після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.

Вище вказані норми визначають наявність обов’язку виконавця ознайомити особу РНС з матеріалами службового розслідування виключно після подання належним чином оформленого запиту. Як вбачається з наявних доказів по справі, матеріали службового розслідування 13.07.2015 року направлені до прокуратури Луганської області. В проміжок часу між затвердженням висновку службового розслідування (09.07.2015) та датою направлення матеріалів до прокуратури Луганської області (13.07.2015) позивач з вимогою про ознайомлення з матеріалами службового розслідування не звертався. Таким чином, твердження позивача про протиправні дії в частині не надання на ознайомлення матеріалів службового розслідування є безпідставними.

Відповідно до п. 2.1. «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (далі – Інструкція) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

У п. 3.3. Інструкції зазначено, що проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об’єктивні висновки.

Пунктом 3.4. інструкції забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, в ході службового розслідування з метою встановлення всіх обставин справи опитувалися керівники БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області (т.в.о. командира БПСМОП «Чернігів» ОСОБА_5М.), що виключало можливість проведення службового розслідування працівниками БПСМОП «Чернігів».

Крім того, з приводу наказу від 02.10.2015 року № 375 о/с, суд звертає увагу на наступне. В зв’язку з перебуванням позивача на лікарняному, вищевказаний наказ датований саме 02.10.2015, що було вже після виписки ОСОБА_3 зі стаціонарного лікування. Отже, вищезазначений наказ є правомірним та таким, що винесений відповідно до норм, що регулюють порядок звільнення працівників органів внутрішніх справ.

Отже, з урахуванням наведених норм та наявних у матеріалах справи матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з ОВС України здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, а видання оскаржуваних наказів проведено у встановленому законодавством порядку, у спосіб та у межах наданих повноважень.

Отже, обставини викладені у позовній заяві є необгрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                           В.В. Добрянський