ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД справа № 2-а-7084/08/0470 категорія статобліку-6.11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання: Федосенко І.А.
за участю представників сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представник відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
в с т а н о в и в :
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» з позовними вимогами про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 496772,10 грн., стягнення з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 17883,90 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» не здійснює перерахунок коштів за 28 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами.
Відповідачем було направлено письмове заперечення, в якому останній зазначив, що відповідач щомісяця подає до Центрально-Міського центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою № 3-ПН, в якому міститься інформація про наявність вакантних робочих місць не зайнятих інвалідами. Проте центром зайнятості було направлено на працевлаштування лише 2 інваліди. В задоволенні позову просить відмовити.
В судове засідання з'явився представник позивача за довіреністю, яким було підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився представник відповідача про дату час і місце судового розгляду справи належним чином повідомлений.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представника позивача суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, форми № 10-ПІ, КПТС «Криворіжтепломережа» середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 2119 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 57 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст..19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 85 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 17741,9 грн.
У судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось позивачем що відповідач на протязі січня-грудня 2007 року подавав до Центрально-Міського районного центру зайнятості у м. Кривому Розі звіти форми № 3-ПН про наявність робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках-інвалідах, які отриманні останнім.
Як вбачається згідно матеріалів справи, на вих.№ НОМЕР_1 від 03.06.2008р. Директор Центрально-Міського районного центру зайнятості інформує листом від 09.06.2008р. № НОМЕР_2 стосовно надання підприємствами вакансій для інвалідів та направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування на вказані підприємства, відповідно до якого відповідач на протязі січня-грудня 2007 р. подавав до Центрально-Міського районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН, випадки безпідставної відмови у прийнятті інвалідів на роботу та порушення норм трудового законодавства на підприємстві відповідача відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з ч.3 ст.20 наведеного Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання) установи і організації провадять за рахунок прибутку, який залишається їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. При цьому місцеві органи соціального захисту населення виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації.
Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Позивач не надав суду доказів, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування. Не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування і відмови в такому працевлаштування, проте самим позивачем були надані докази, лист від 09.06.2008р. № НОМЕР_2 відповідно до якого відповідач на протязі січня-грудня 2007 р. подавав до Центрально-Міського районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН, а випадки безпідставної відмови у прийнятті інвалідів на роботу та порушення норм трудового законодавства на підприємстві відповідача відсутні, які підтверджують правомірність дій відповідача.
Отже, на думку суду чинне законодавство не зобов'язує підприємства самостійно займатися пошуком інвалідів та з'ясовувати які саме інваліди потребують роботи, якої відповідної нозології. За таких обставин, покладати на підприємство відповідальність у вигляді штрафних санкцій за неналежне виконання своїх обов'язків спеціально уповноваженими органами є неправомірним і суперечить як загальним принципам права так і ст..19 Конституції України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем добросовісно виконані всі вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві, відповідач належним чином повідомляв органи працевлаштування про потребу в працівниках інвалідах, а відповідно адміністративно-господарські санкції в розмірі 496772,10 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 17883,90 грн. нараховані позивачем безпідставно, оскільки вина відповідача у невиконанні вимог статей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відсутня.
Щодо клопотання про стягнення судових витрат з відповідача, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-160, 162, 163, 186, 254 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» » про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 05 червня 2009 року.
Суддя Н.В. Турлакова
Згідно з оригіналом
Суддя
Ухвала не набрала законної сили 05.06.2009р.
Суддя