Справа № 1-104
2009р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: судді Стасюка М.І.
при секретарі Лисій В.В.
з участю прокурора Новаківського О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу про обвинувачення ОСОБА_1, 5 грудня 1989 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2
буд.40 Хмільницького району Вінницької області,
українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,
позапартійного, не одруженого, не працюючого,
не військовозобов’язаного, раніше не судимого,
У вчинені злочину передбаченого ст.ст.15, 185 ч.3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
14 грудня 2007 року біля 22 год. в с. Великий Митник ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення майна – грошей в сумі 700 гр. шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях проник в приміщення будинку №5 по вул. Р.Літинського, звідки таємно викрав гроші в сумі 10 гр., не довівши злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки не відшукав вказану суму грошей, які належали ОСОБА_2
Свою виновність у вчиненні вказаного злочину підсудній ОСОБА_1 визнав повністю і показав, що він тривалий час дружить з ОСОБА_3, сином ОСОБА_2. Коли 5 грудня 2007 року вони з ОСОБА_3 після розпивання спиртних напоїв розмовляли, то той зізнався, що у його матері ОСОБА_2 є гроші в сумі 1000 гр., з яких 300 гр. ОСОБА_2 віддасть йому, коли той поїде на навчання, а 700 гр. залишить собі. У вечірній час 14 грудня 2007 року він з друзями перебував в кафе «Мрія» с. Великий Митник, де вони всі вживали спиртні напої. Він захотів ще щось купити в барі, але грошей у нього не було. Тоді він згадав розмову з ОСОБА_3 і вирішив викрасти з їх хати ці 700 гр., що ще могли залишитись. Знаючи, що ОСОБА_3 поїхав на навчання, а ОСОБА_2 працює нічним охоронцем на фермі і в їх будинку №5 по вулиці Р.Літинського в с. Великий Митник нікого немає та відшукавши біля кафе «Мрія» металеву трубу довжиною біля 20 см, він пішов до цього будинку. Металевою трубою він вирвав скобу з навісним замком на вхідних дверях і зайшов в приміщення будинку. В одній з кімнат він вмикнув світло, побачив шафу, в якій став шукати гроші, перевернувши речі. Оскільки грошей у шафу не знайшов, то вимкнув світло. За допомогою ліхтарика в запальничці обшукав в інших 3 кімнатах шафи, тумбочки, серванти, але теж грошей не знайшов, а лише перевернув речі. В одній з кімнат біля телевізора відшукав лише 10 гр., які забрав собі, і вийшов на вулицю.
Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім ОСОБА_1 його вина у вчиненні вказаного злочину доведена повністю матеріалами кримінальної справи.
Суд, відповідно до ст. 299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, так як ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудній та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добровільності та істинності їх позиції.
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.ст.15,185 ч.3 КК України, так як він вчинив замах на викрадення чужого майна із проникненням у житло.
Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин і визнає обставиною, що обтяжує його вину, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, разом з тим суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має молодий вік і постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання і характеризувався по місцю навчання, хворіє на важкі хвороби, повністю добровільно відшкодував заподіяну ним шкоду і потерпіла просить суворо його не карати, проживає у неповній сім’ї, а тому вважає можливим його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 237 – 343 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст.15,185 ч.3 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
В силу ст.ст.75,76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк один рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд.
Речові докази по справі: пара кросівок чорного кольору, яка перебуває на зберіганні Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області, повернути ОСОБА_1; сліди пальців рук – залишити при справі.
Стягнути з ОСОБА_1 405 гр. 64 коп. витрат по справі на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (рахунок 35227002000019 код 24525055 МФО 802015 Банк УДК у Вінницькій області).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий /підпис/ З оригіналом вірно:
Голова
Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_5
Ст. секретар Н.А. Фігурська
ДОВІДКА:
Вирок набрав чинності 2 червня 2009 року.
Голова
Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_5
Ст. секретар Н.А. Фігурська