Єдиний унікальний номер 1-36/11

номер провадження № 1/2501/1362/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді – О. Ф. Костенко

при секретарі - Пирог В. В.

за участю прокурора - Лисуна С. І.

адвоката - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмачі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, дітей не має, не працював, на обліку в районному центрі зайнятості не перебував, раніше засудженим не був в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2010 року, в період між 19 та 20 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у спальній кімнаті будинку в господарстві ОСОБА_4, що розташоване по вулиці Польовій, № 15 в смт. Дмитрівка, Бахмацького району, Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, не маючи умислу на позбавлення життя, наніс останній кулаками рук 3 удари в область голови та 2 удари в область грудної клітки, яка знаходилась у лежачому стані на ліжку, від останнього з яких, вона впала на підлогу, вдарившись при цьому головою об дерев”яне бильце прямокутної форми крісла, що було розташоване поряд із зазначеним ліжком, чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: закритої черепно – мозкової травми із забійними ранами на потилиці, гематоми повік обох очей рваної рани лівого вуха, масивних крововиливів в м”які покрови голови , забою головного мозку, закритої травми грудної клітки з переломами 4 – х ребер зліва та лівої лопатки з розвитком підшкірної емфіземи, лівостороннього гемопневматораксу, закритого перелому шийки правого плеча, які в своєму комплексі за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. 28 листопада 2010 року, о 3 годині 45 хвилин у реанімаційному відділенні Бахмацької ЦРЛ ОСОБА_4 померла. Згідно висновку додаткової судово – медичної експертизи № 133 від 29. 11. 2010 року смерть ОСОБА_4 настала від забою головного мозку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він періодично вживає спиртні напої. Після вживання спиртного у великих дозах у нього спостерігаються прогалини у пам”яті, або він може не контролювати своїх дій. Його батько – ОСОБА_2 проживав окремо від них разом зі своєю матір”ю похилого віку – ОСОБА_4 в її господарстві, що розташоване в смт. Дмитрівка, Бахмацького району, по вулиці Польовій, № 15, в зв’язку з тим, що вона без сторонньої допомоги не може пересуватися і постійно перебуває на ліжку в одній із спальних кімнат свого будинку. Вона могла лише піднятись із ліжка і на ньому посидіти. Доглядати за бабусею своєму батьку допомагав і він. Приходив він в господарство періодично , а бували випадки, коли в неї і залишався, якщо виникала потреба. Зі своїм батьком намагався залишатися рідко, бо він постійно вживав спиртні напої і між ними виникали сварки, які могли переходити в бійку з ініціативи батька, і з його ініціативи. Отриманою пенсією його баби він ніколи не користувався, і ніколи пенсії у баби не забирав. 15 листопада 2010 року, о 4 годині 30 хвилин його батько поїхав в Полтавську область, щоб отримати кошти за земельний пай. Батько попросив його приглянути за бабою. Він зранку сходив до баби, дав їй поїсти, а потім зачинив двері на навісний замок і пішов допомагати сусіду Ковалю по господарству.

Після закінчення роботи сіли повечеряти, і вживали спиртні напої. Він випив біля 250 грамів горілки. Після вечері повернувся в будинок до баби, затопив грубу, а потім вирішив піти до магазину, щоб купити цигарок, спиртного, печива. Повернувшись із магазину, підкинув у грубу дров, а потім вийшов на крильце, де випив пляшку горілки і закусив печивом, повернувшись після цього до будинку. Баба до нього обізвалась, а після цього між ними виникла сварка. Але всі події в деталях він пам”ятає погано, бо був п”яний. Він почав бити бабу, яка на той час знаходилась на ліжку. Удари наносив лише кулаками рук в область голови і грудної клітки. Скільки наніс ударів точно не пом”ятає, але більше 5. Коли наносив удари, баба перебувала у лежачому стані. Від останнього із нанесених ударів баба впала із ліжка на дерев”яну підлогу, вдарившись при цьому головою об дерев”яне бильце прямокутної форми крісла, яке знаходилося поряд із ліжком. Після того, як баба впала з ліжка, він затягнув її сам на ліжко, і залишивши її на ньому пішов до іншої кімнати спати.

Проснувшись від сну, 16 листопада 2010 року він пішов з будинку за водою, до баби не заходив і на неї не дивився. Близько 8 години до баби прийшла її племінниця ОСОБА_5 К, яка виявила, що баба лежала на ліжку побита, а тому стала на нього кричати. Баба не розмовляла, її стан був не дуже добрий, а тому ОСОБА_5 вирішила викликати швидку допомогу. Тоді він став прибирати кімнату, мити підлогу, бо вона була грязною і в крові, а ОСОБА_5 переодягнула бабу в чистий одяг, бо він був у крові. Сусідка ОСОБА_6 викликала до баби карету швидкої допомоги. Фельдшер ОСОБА_7 оглянула бабу, обробила рану на голові, а ОСОБА_6 помила бабі голову. Залишивши бабу вдома, швидка від них поїхала.

Цілий день він знаходився вдома , але стан баби не покращувався, вона не розмовляла. В вечірній час до баби повернувся батько, побачивши стан баби, став на нього кричати. Він не виправдовувався, а пішов додому до матері. 17 листопада він знову прийшов до баби, але з нею не розмовляв. Чув від неї звук хрипіння.

У другій половині дня хтось повторно викликав швидку допомогу і бабу забрали до Бахмацької ЦРЛ.

ОСОБА_8 особистого визнання своєї вини у скоєному злочині підсудним, його вина підтверджується іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в зв”язку із престарілим віком і слабким станом здоров”я він останнім часом проживав разом із своєю матір”ю ОСОБА_4 , яка потребувала стороннього догляду, по вулиці Польовій, № 15 у селі Дмитрівка. Мати постійно знаходилась у ліжку у спальній кімнаті будинку у лежачому або сидячому стані.

Доглядати за матір”ю час від часу, в разі необхідності, йому допомагав старший син - ОСОБА_3. 15 листопада 2010 йому у власних справах треба було поїхати у м. Кочубеївку, Полтавської області. За матір”ю повинен був доглядати у його відсутність син ОСОБА_9. 16 листопада 2010 року, біля 17 години він повернувся додому. Його зустріла двоюрідна сестра ОСОБА_5 яка розповіла, що його мати на ліжку лежить побита і її побив його син ОСОБА_9, а вона матір обмивала, бо вона вся була в крові. Коли він прийшов додому, побачив, що мати лежала в ліжку і була побита. На її обличчі малися синці. Поговорити з матір”ю він не зміг, бо вона не розмовляла. Одягнута вона була у чистий одяг. 17 листопада 2010 року, коли до них прийшла ОСОБА_5 К, мати також не розмовляла, її стан не покращувався, а тому вона викликала швидку допомогу, яка відвезла матір у лікарню. Син про побиття йому нічого не розповідав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по – сусідству з господарством ОСОБА_4, яка потребувала стороннього догляду і ніколи з будинку не виходила. Доглядав її син ОСОБА_2 Я, а в разі необхідності допомагав і онук ОСОБА_3 Вони обоє вживали спиртні напої. 16 листопада 2010 року, близько 8 години ранку, знаходячись на вулиці, до неї підійшла ОСОБА_5 К, племінниця ОСОБА_4, яка також періодично відвідувала останню, і запросила піти з нею подивитися на тітку ОСОБА_4 . Коли вона зайшла в будинок і пройшла до спальної кімнати, в якій на ліжку постійно знаходилась ОСОБА_4, помітила, що в кімнаті було порушено загальний порядок , все було перевернуто. ОСОБА_4 лежала на ліжку, нога була звішена до підлоги. Лежала вона обличчям до ліжка, до голови була накрита ковдрою. Обличчя у неї було в синцях, голова була розбита , губа нижня також була розбита. Хустини на голові не було. Перебувала вона в свідомості, бо натягувала на голову хустинку, яка знаходилась на шиї. З правої сторони голови волосся було в крові. Розмовляти вона не могла, а лише хрипіла. ОСОБА_2 вдома не було, так як він 15. 11. 2010 року вибув у власних справах. ОСОБА_3 знаходився в будинку, і йому ОСОБА_5 наказала прибрати у кімнаті, а сама пішла додому. Вона також пішла додому викликати швидку допомогу , яка приїхала лише через 1 годину 20 хвилин. Із медичних працівників була ОСОБА_7, яка підійшовши до ОСОБА_4 яка продовжувала хрипіти на ліжку і не розмовляла, оглянула її голову і обробила голову. На обличчі вона помітила синці під очима, оглянула кисті рук. Наказала їй подивитись чи немає синців на животі. ОСОБА_10 тіла не оглядала. В її присутності госпіталізувати бабу в лікарню не пропонувала. Потім вона пішла додому, а з бабою залишився онук ОСОБА_3. Потім вона провідала бабу біля 18 години, коли вже вдома був ОСОБА_2. Баба лежала на ліжку переодягнута, помита від крові. Перебувала у свідомості , намагалася щось сказати. Давши їй з ложки води, вона пішла додому.

17 листопада бабу забрали в лікарню каретою швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 16 листопада 2010 року, вона, як медична сестра хірургічного відділення Дмитрівської лікарні в зв”язку із відсутністю фельдшера швидкої допомоги, близько 10 години разом із водієм швидкої допомоги ОСОБА_11 поїхали на вулицю Польову до громадянки ОСОБА_4. Біля двору їх чекав онук ОСОБА_3 і сусідка. Коли вона разом із сусідкою і ОСОБА_3 зайшли до будинку, в спальній кімнаті на ліжку, в півзігнутому стані на спині перебувала громадянка ОСОБА_4, яка була при свідомості, але нічого не розмовляла і натягувала на голову хустину, яку вона зняла з її голови, щоб оглянути , бо з правої сторони її голова була в крові. При її огляді, на голові, з правої сторони над виском була скальпована рана близько до 2 см., яку вона обробила. На правій нозі в області гомілки було садно близько 3 см., під очима були синці. Більше ніяких тілесних ушкоджень при її огляді виявлено не було. На її думку, стан громадянки ОСОБА_4 не був тяжким, а тому після обробки рани на голові, вона зібралася повертатися до лікарні, і запропонувала ОСОБА_3 госпіталізувати бабу, але він не погодився, мотивуючи тим, що баба лежача і сама не може пересуватися . Приїхавши до лікарні вона доповіла про стан ОСОБА_3 головному лікарю ОСОБА_12

Згідно із протоколом огляду місця події від 18. 11 2010 року (а. с. 5-13), було оглянуто господарство, розташоване по вулиці Польовій, № 15 в селищі Дмитрівка, Бахмацького району, яке належить ОСОБА_4, де в будинку на підлозі першої кімнати - кухні виявлено та вилучено жіночий одяг у вигляді хустини та 2 – х кофт з бурими плямами; на дверях та стіні спальної кімнати - змиви речовин бурого кольору.

Згідно із актом особистого огляду ОСОБА_3 (а. с. 14) на останньому було виявлено куртку чоловічу, комуфляжного типу, із плямою бурого кольору на спинній її частині, яку було вилучено, а також у нього спеціалістом НДЕКЦ при Бахмацькому РВ УМВС ОСОБА_13 з правої та лівої кистей рук ОСОБА_3 О було зроблено зрізи нігтьових пластин.

В ході проведення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_3 (а. с. 67-73) було встановлено, що на час нанесення ОСОБА_3 першого удару своїй бабі – ОСОБА_4 вона перебувала на ліжку в напівсидячому стані. Перші 2 удари ОСОБА_4 їй були нанесені кулаком правої руки, виправленої в лікті, в область голови з лівої її сторони. Послідуючий удар ним був нанесений кулаком лівої руки, теж виправленої в лікті, в голову з правої сторони. Наступні 2 удари також були нанесені кулаком правої руки, виправленої в лікті, в область грудної клітки. При відтворенні на місці, як саме впала ОСОБА_4 від нанесеного ним останнього удару, було встановлено за допомогою макета, що ОСОБА_4 вдарилася правою стороною голови об дерев”яне бильце прямокутної форми крісла, що знаходилось перед ліжком, з якого падала ОСОБА_4, після чого вона впала на дерев”яну підлогу без покриття на ній.

Висновком судово – медичної експертизи № 317 від 26. 11. 2010 року (а. с. 77 – 78) підтверджено, що у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно – мозкової травми із забійними ранами на потилиці, гематом повік обох очей, рваної рани лівого вуха, забою головного мозку, що по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, закритої травми грудної клітки з переломами 4 – х ребер, лопатки та розвитком підшкірної емфіземи, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, закритого перелому шийки правого плеча. Ці тілесні ушкодження, як разом взяті, так і кожене окремо, відносяться до середніх, що викликають розлад здоров”я на термін, більше 3 – х тижнів і не є небезпечні для життя . Всі тілесні ушкодження у своєму комплексі відносяться до тяжких і спричинені від дії тупих твердих предметів і могли виникнути від ударів кулаками. Можливо, деякі з зазначених ушкоджень, могли бути отриманими внаслідок падіння, а при падінні з прискоренням могли бути отримані і більш важкі ушкодження, як голови, чи грудної клітки, чи кінцівок, в тому числі і при ударах об виступаючі предмети (дерев”яне бильце крісла). В момент отримання ударів потерпіла могла знаходитись, як передньою частиною тіла, так і задньою до ударяючих предметів, в тому числі і лежачому положенні. Малоймовірно , що ОСОБА_4 після отримання даних тілесних ушкоджень була здатна виконувати будь – які самостійні дії: пересуватись, чинити активний опір.

Згідно із висновком додаткової судово – медичної експертизи № 133 від 29. 11. 2010 року ( трупа), (а. с. 89 – 91) у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: закритої черепно – мозкової травми із забійними ранами на потилиці; гематом повік обох очей, рваної рани лівого вуха, масивних крововиливів в м”які покрови голови, забою головного мозку, від чого вона померла, закритої травми грудної клітки з переломами 4 – х ребер зліва та лівої лопатки з розвитком підшкірної емфіземи, лівостороннього гемопневмотараксу, закритого перелому шийки правого плеча, які в своєму комплексі за ступенем тяжкості відносяться до тяжких. Потерпілій було нанесено не менше 6 ударів.

Відповідно до висновку судово – медичної експертизи № 317 від 26. 11. 2010 року (а. с. 82) у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді саден на правій та лівій кистях рук з тильної їх сторони, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, як в своєму комплексі, так і кожне окремо. Ці тілесні ушкодження спричинені від дії тупих твердих предметів чи при ударі об такі, а саме, при ударі кулаками по тілу ОСОБА_4

Висновками імунологічної експертизи № 261, 262 від 15. 12. 2010 року (а. с. 116- 120, 126 – 129) підтверджується, що кров із трупа громадянки ОСОБА_4 відноситься до групи АВ, ОСОБА_8 ОСОБА_3 – до групи А з ізогемаглютиніном анти – В. В слідах на хустці , кофті, другій кофті, у змивах з дверей, у змивах із стіни, вилучених з місця події, знайдена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлені антигени А і В. В цих слідах, не виключено, кров походить від особи з групою крові АВ. ОСОБА_14 особою могла бути потерпіла ОСОБА_4 Не виключено походження антигену А і від домішку крові підозрюваного ОСОБА_15 В слідах на куртці, вилученої у підозрюваного ОСОБА_3, знайдена кров людини в якій при серологічному дослідженні виявлені антигени А і ОСОБА_8 в цих слідах, не виключено, походить від особи з групою крові А ОСОБА_14 особою могла бути потерпіла ОСОБА_4. Не виключено походження антигену А і від домішку крові підозрюваного ОСОБА_3

Згідно із висновком цитологічної експертизи № 233 від 10. 12. 10 року ( а. с. 135 – 136) в піднігтьовому вмісті правої і лівої рук потерпілої ОСОБА_4 виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена через відсутність в препаратах клітинних елементів крові, клітини травматичного походження не виявлені. При серологічному досліджені виявлені антигени А, В, Н. Враховуючи групу крові осіб, що проходять по справі, кров може походити від самої потерпілої. Домішок крові або виділень ОСОБА_3 також не виключається при наявності у нього відповідних ушкоджень.

Висновком амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 665 від 27. 12. 2011 р. (а. с. 150- 153 ) підтверджується, що у ОСОБА_3 мали місце клінічні ознаки легкої розумової відсталості, але він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння. У нього не простежувалось клінічних ознак тимчасового розладу психічної діяльності, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 були правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України, так як він умисно спричинив потерпілій ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість скоєного злочину, а він законом віднесений до злочинів тяжких, від скоєння цього злочину настала смерть потерпілої. Підсудний, як особа, по місцю проживання характеризується посередньо, але в характеристиці (а. с. 242) зазначено про вживання підсудним спиртних напоїв. Підсудний раніше притягувався до адмінвідповідальності за ст. 178 ч. 1 КпАП України 18. 06. 2010 року (а. с. 235) Підсудний не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував.

Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря – нарколога не перебуває. Як пом”якшуючі обставини суд враховує те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердно розкаявся в скоєному злочині. Як обтяжуючі обставини суд враховує те, що підсудний скоїв злочин щодо особи похилого віку, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, так як таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому слід рахувати з 24 листопада 2010 року, тобто, з часу його фактичного затримання по підозрі у скоєному злочині.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 слід залишити у вигляді утримання під вартою в УВП № 31 м. Новгород – Сіверська.

Речові докази по справі – жіночий одяг у вигляді хустини, 2 – х кофт із бурими плямами, змиви з плям бурого кольору зі стіни і дверей, куртку чоловічу комуфляжну, нігтьові пластини з рук ОСОБА_3, нігтьові пластини з рук ОСОБА_4 волосся з голови ОСОБА_4 Г, які передані на зберігання в камеру речових доказів Бахмацького РВ УМВС, знищити; пляму зразка крові ОСОБА_3 на марлі разом із зразком контрольної марлі та піднігтьовим вмістом з фрагментів нігтів рук ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які передані на зберігання в камеру речових доказів Бахмацького РВ УМВС, знищити, медичну картку № 7133 стаціонарного хворого ОСОБА_4, яка міститься в справі, зберігати в справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 – протягом 15 діб з моменту отримання копії вироку.

Суддя: