КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-16868/08 Головуючий у І інстанції: Татарський В.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М.
У Х В А Л А
13 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Романчук О.М., суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О. при секретарі Шевчук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дії в обмеженні нарахування та виплати підвищення до пенсії як учасникам бойових дій та інвалідам війни та зобов'язати здійснити перерахунок розміру підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці із позовом про визнання неправомірними дії Вінницького обласного військового комісаріату в обмеженні нарахування та виплати підвищення до пенсії як учасникам бойових дій та інвалідам війни та зобов'язати здійснити перерахунок розміру підвищення до пенсії.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції в частині виплати підвищення до пенсії в подальшому та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині. Крім того, апелянтом було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15.11.2006 року. Апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому просить суд задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. А в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 5 ст. 186 КАС України).
Як вбачається із матеріалів справи, заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 15.11.2006 року на адресу суду першої інстанції було надіслано поштою 14.02.2008 року з пропуском, встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження. Надійшли зазначені документи до суду першої інстанції 15.02.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянт посилається на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» та ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з 01 січня 2007 року до компетенції органів Пенсійного фонду було віднесено функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсії військовослужбовцям. Наказом головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області «Про інвентаризацію пенсійних справ за якими проводяться виплати згідно рішень судів» від 18.10.2007 року № 209 на виконання вимог, викладених у листі Пенсійного Фонду України від 17.07.2007 року № 11686/02-60, з метою впорядкування виплати пенсій звільненим військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян, запобігання неефективним видаткам Пенсійного Фонду України та приведення їх у відповідність з діючим законодавством України, створено комісію для проведення інвентаризації пенсійних справ в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян. Комісію зобов'язано забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ за якими проводиться виплата пенсій згідно рішень судів понад встановленні чинним законодавством розміри. Таким чином, було виявлено, що підвищення до пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нараховується та виплачується в подальшому у відповідності до оскаржуваної постанови в залежності від змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи із розрахунку 150 %, 200 % та 350 % в залежності від групи інвалідності пенсіонера, незважаючи на те, що Законом України від 05.10.2005 року № 2939 були внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» щодо розмірів підвищення до пенсії. Зокрема у ст. 12 зазначеного закону встановлено для учасників бойвих дій 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в даному випадку пенсіонер ОСОБА_1 У ст. 13 зазначеного закону встановлено для інваліда війни III - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в даному випадку пенсіонер ОСОБА_2, для інвалідів II групи - 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а в даному випадку пенсіонер ОСОБА_3
Таким чином, апелянт вважає себе особою, яка має юридичний інтерес, як матеріального так і процесуального характеру, оскільки відповідно до покладених на органи Пенсійного Фонду функції в будь-якому разі він має виконувати рішення суду.
Крім того, апелянт посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.11.2007 року, в якій зазначено, що правонаступництво згідно цивільного законодавства може бути не тільки загальним (при спадкуванні або в разі припинення юридичної особи), але і частковим (при переході окремого суб'єктивного права або обов'язку), як у даному випадку, тобто при здійсненні владних управлінських функцій головним управлінням, які визначаються законодавством і не пов'язані з ліквідацією Вінницького військового комісаріату як юридичної особи.
Отже, Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області визнано правонаступником Вінницького обласного військового комісаріату та інших силових структур і відомств Вінницької області.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13 березня 2006 року було відмовлено Вінницькому обласному військовому комісаріату у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року.
Отже, відповідач по справі - Вінницький обласний військововий комісаріат, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області, скористався своїми процесуальними правами щодо оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року, а тому у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 102, 186 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року - відмовити, а апеляційну скаргу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий :
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-16868/08 Головуючий у І інстанції: Татарський В.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М.
У Х В А Л А
(вступна та резолютивна частини)
13 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Романчук О.М., суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О. при секретарі Шевчук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дії в обмеженні нарахування та виплати підвищення до пенсії як учасникам бойових дій та інвалідам війни та зобов'язати здійснити перерахунок розміру підвищення до пенсії, -
Керуючись ст. ст. 102, 186 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 листопада 2006 року - відмовити, а апеляційну скаргу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий :
Судді: