Справа № 2а-579/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 червня 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю позивача справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Слов’янськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, суд –
В С Т А Н О В И В :
08 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Слов’янськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
В судове засідання з’явився позивач, який позов підтримав повністю і просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117.
Позивач є власником автомобіля НОМЕР_1(а.с.7 зв.).
Постановою відповідача від 08.01.2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 300 грн. у зв’язку з тим, що 08.01.2008 року об 11 годині 21 хвилину він, керуючи належним йому автомобілем, рухаючись по вул.. Лозановича в м. Слов’янськ, зупинився ближче 30 метрів від автобусної зупинки та дорожнього знаку 5.41, порушивши при цьому п. 15.9 Правил дорожнього руху України(а.с.4).
Копію вказаної постанови позивач від органу ДАІ взагалі не отримував, про що свідчить оригінал адміністративної справи, а лише 04.04.2009 року отримав з ВДВС Краснолиманського МУЮ копію постанови про відкриття провадження по справі, з якої дізнався про постанову від 8.01.2009 року і 08.04.2009 року, тобто у строки, встановлені ст. 99 КУпАП, звернувся до суду. Тобто позивачем не порушено строки оскарження дій відповідача у судовому порядку.
Не погодившись з постановою від 08.01.2009 року, позивач вказав, що вона складена з грубими порушеннями норм діючого законодавства, бо прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом, працював не в автоматичному режимі, а керувався безпосередньо працівником ДАІ, тому винесення постанови без складання протоколу не передбачено діючим законодавством, відсутні дані про повірку вказаного приладу, в постанові відсутні дані про особу, яка здійснювала фіксацію, відсутні докази того, що саме позивач керував вказаним засобом, в той час як постанову винесено у відповідності до ст. 14-1 КУпАП відносно нього як власника авто, в той час як вона взагалі не могла керувати автомобілем, бо не має прав на керування транспортними засобами. Крім того, постанову винесено про скоєння нею порушення 8 січня 2008 року , в той час як вказаний автомобіль нею було придбано та зареєстровано 23.05.2008 року. Тому просив постанову скасувати, провадження по справі закрити.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом, а саме ч.6 ст. 258 КУпАП передбачено, що в разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне право порушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п.13.1,13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим МЮ України 29.11.2006 року за № 1243/13117, спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм, стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів і до роботи з ними допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації і склали залік з правил їх використання. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.
Також згідно інструкції з експлуатації вимірювача швидкості «Візир» вказаний прилад може працювати в двох режимах – патрульному та стаціонарному.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини позивача, відповідач аналізував докази, добуті з порушенням закону : фіксація порушення Правил дорожнього руху проведена особою, яка на 08.01.2009 року не мала допуску до роботи з приладом «Візир», про що свідчить копія розпорядження начальника Управління Державної автомобільної інспекції № 43 від 10.02.2009 року. Також відповідач не надав суду жодного доказу тому, що: фіксуючий пристрій працював в автоматичному режимі, де, коли і на підставі чого його було встановлено, що звільняє відповідача від складення протоколу, в той час як відповідно до інструкції з його експлуатації він може працювати і в патрульному режимі, тобто керуватися безпосередньо спеціалістом ;порушення правил зупинки скоїв саме позивач, бо відповідно до матеріалів справи право на керування вказаним автомобілем мають ще дві особи (а.с.7).
Крім того, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити найменування органу(посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Між тим в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, бо в її резолютивні частині не вказано кого саме притягнуто до штрафу а також постанову винесено через рік – 08.01.2009 року, - після виявлення правопорушення, яке відповідно до змісту постанови мало місце 08.01.2008 року(а.с.4), в той час як ст. 38 КУпАП обмежено строк притягнення до відповідальності і в даному випадку він повинен складати 3 місяці з моменту його скоєння.
Більш того, позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке вона не могла скоїти 08.01.2008 року тому, що автомобіль вона придбала та зареєструвала лише 23.05.2008 року (а.с.7).
Судом встановлено також, що позивач виконав вимоги ч.2 ст. 14-1 КУпАП, а відповідач – ні, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Тому відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно позивача підлягає закриттю.
Звернення позивача за захистом свого права безпосередньо до суду є правом позивача, і повністю узгоджується з рішенням Конституційного Суду України № 5-зп від 30.10.1997 року, більш того, судом встановлено, що відповідач , не виконав свої обов’язки, передбачені ч.2 ст.14-1 КУпАП, і не вирішив заяву позивача про скасування постанови від 11.12.2008 року у зв’язку з відсутністю вини позивача.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Отже за результатами розгляду справи суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав та законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
У зв’язку з цим суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову інспектора відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Слов’янськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 № АН 068154 від 08 січня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 та скасувати її, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя – підпис –
З оригіналом згідно: голова
Краснолиманського міського суду
Донецької області ОСОБА_3