У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
|
головуючого - Бєлової Л.В., |
|
суддів: Мамчур Я.С. |
|
Бараненко І.І. |
при секретарі - Бондар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання визначити науковий стаж, проведення оптимізації наукової пенсії ,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2007 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якій просив:
- зобов'язати ОСОБА_2 визначити його науковий стаж тривалістю в 39 років і 10 місяців;
- зобов'язати ОСОБА_2 провести оптимізацію його наукової пенсії відповідно до Закону N 190-V, при цьому для розрахунку коефіцієнта його заробітної плати врахувати також його заробіток за період роботи з 1 січня 2004 року по 31 серпня 2005 р.; для розрахунку основного розміру його пенсії, як розрахункову, узяти середню заробітну платню в Україні за 2006 рік.;
- стягнути з робітників пенсійного фонду, які відповідають за обчислення йому пенсії, їх місячну заробітну плату на його користь як компенсацію за моральні страждання, обумовлені неправильним розрахунком пенсії
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2008 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2008 року та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови, дійшов висновку про те, що позивач, як пенсіон із числа наукових працівників, має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не має.
З такими висновками суду першої інстанції колегія апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, з 11.04.2000 року позивачу призначено пенсію як науковому працівнику, з врахуванням стажу наукової роботи 30 років 05 місяців та 24 дні.
Після виходу на пенсію, позивач продовжував працювати та 31 серпня 2005 року був звільнений з посади професора Вінницького фінансово-економічного університету, у зв'язку з виходом на пенсію.
У серпні 2007 року на підставі заяви позивача ОСОБА_2 було розраховано коефіцієнт його заробітної плати за період з 1981 по 1985 роки і за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 рік. Цей коефіцієнт становив 2.02130 грн.
Остаточно, як результат оптимізації, позивачу була встановлена пенсія з вересня 2007 року у розмірі 1138,241 грн. (а.с. 16).
Відповідно до ч. 17 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менш як два роки і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється, за їх заявою, новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії відповідно до ч. 3 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив врахувати заробітну плату за період роботи з 01.01.2004 року по 31.08.2005 року, з моменту коли він був прийнятий на посаду професора кафедри економічної кібернетики за контрактною формою трудових відносин по 31 серпня 2008 року (а.с. 15 копія трудової книжки).
Таким чином, проаналізувавши норму ч. 17 статті 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не має права на перерахування пенсії виходячи з більш високого заробітку, оскільки як вбачається з копії трудової книжки, позивач пропрацював за контрактною формою трудових відносин 1 рік та 8 місяців, що є меншим за 2 роки у відповідності до вимог зазначеного закону.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 р. незалежно від перерви та за весь період наукового стажу починаючи з 01.07.2000 р.
За вибором особи, яка звернулась за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, включається період до 60 календарних місяців підряд, за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10% тривалості наукового стажу.
У всіх випадках, період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого Законом не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що пенсіонери із числа наукових працівників, які працювали після призначення пенсії до 01.01.2004 на недержавних підприємствах, в установах, організаціях права на перерахунок пенсії виходячи з більш високого заробітку не мають, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2008 року - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді: