Справа № 2а-103/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2009 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю представника відповідача справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області про здійснення перерахунку та доплати щорічної грошової допомоги до 5 Травня за 2007,2008 роки, суд –
В С Т А Н О В И В :
11 березня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про здійснення перерахунку та доплати щорічної грошової допомоги за 2007 та 2008 рік в сумі 6336, який обґрунтував тим, що з 2006 року він у зв’язку з характером захворювання та визнання інвалідом 2 групи має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів-інвалідів війни, і в квітні місяці 2007 року та в квітні місяці 2008 року отримав щорічну грошову допомогу до 5 Травня у розмірі 360 грн. та 400 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Але згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на виплату у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, тобто 7096,00 грн. Тому просив позов задовольнити і зобов’язати відповідача провести перерахунок вказаної грошової допомоги та доплату різниці в сумі 6336,00 грн.
В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, направив до заяву, якою позов підтримав повністю, просив справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнала та суду показала, що ОСОБА_1 дійсно з 2006 року перебуває на обліку в УПСЗН як інвалід 2 групи війни 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В квітні місяці 2007 року позивач отримав щорічну грошову допомогу у розмірі 360 грн. відповідно до ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». А згідно п.20 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» йому в квітні місяці 2008 року було виплачено щорічну разову допомогу до 5 травня в сумі 400 грн. бо дію норм права, на які посилається позивач, на 2007,2008 роки зупинено. Списки на виплату допомоги формуються відповідно до бюджетного законодавства. Вважає, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22 травня 2008 року зворотної сили не мають і не можуть бути застосовані до правовідносин, які існували до їх прийняття. Крім того при зверненні до суду позивачем пропущено строки, встановлені ст. 99 КАС України. Тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до копії посвідчення, виданого Управлінням соціального захисту населення, ОСОБА_1 з 2006 року перебуває на обліку у відповідача як інвалід 2 групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни 2 Великої Вітчизняної війни (а.с.3-4).
На підставі ч.7 п.27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах : інвалідам 1 групи – десять мінімальних пенсій за віком ; 2 групи – вісім мінімальних пенсій за віком ; інвалідам 3 групи – сім мінімальних пенсій за віком.
Але статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію частини п’ятої статті 13 вказаного закону від 22.10.1993 року в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги було зупинено.
9 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якими виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» здійснюється у таких розмірах : інвалідам 1 групи – 450 грн., інвалідам 2 групи – 360 грн., інвалідам 3 групи -300 грн.
Також пунктом 20 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року дію статті 13 вказаного закону від 22.10.1993 року в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги було зупинено.
22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.20 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», за якими виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» здійснюється у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, у тому числі і для інвалідів 2 групи в сумі 400 грн.
Рішення Конституційного Суду України в цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Тому вирішуючи питання про дію вказаних Рішень Конституційного Суду України в часі, суд вважає, що незважаючи на те, що вони набувають чинності з моменту їх прийняття, але дія законів України, визнаних у встановленому порядку неконституційними, припиняється з часу їх прийняття.
Таким чином, зупинення дії ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» є неконституційним, у зв’язку з чим відповідач у 2007-2008 році повинен був виплатити ОСОБА_1 щорічну разову допомогу у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, яка відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» була встановлена на момент виплати допомоги у розмірі 406,06 грн., тобто в сумі 3248,48 грн.(406,06 грн. х 8 = 3248,48) і згідно ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» була встановлена на момент виплати допомоги у розмірі 481,00 грн., тобто в сумі 3848,00 грн.(481,0 грн. х 8 = 3848,00).
Але позивачу було виплачено лише 760 грн. (а.с.6), тобто за вирахуванням сплаченої допомоги сума допомоги, яка підлягала нарахуванню та сплаті позивачу становить 6336,48 грн. (3248,48 + 3848,00грн. -760 грн. =6336,48 грн.). При цьому за 2007 рік недоплачено 2888,48 грн., а за 2008 – 3448 грн.
Суд також вважає частково обгрунтованими заперечення відповідачів про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.
Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Але позивач звернувся до суду лише 11 березня 2009 року. При цьому ніяк не мотивував причину пропуску встановлено строку для захисту його прав за 2007 рік і не просив його відновити. Між тим матеріали справи свідчать про те, що йому було відомо зміст діючого законодавства в частині надання йому соціальних пільг, бо інвалідом 2 групи 1 категорії його визнано ще в 2006 році, коли йому також проводилася вказана виплата (а.с.4-6), він проживає в звичайних для всіх громадян України умовах, спілкується з іншими громадянами, як і всі інші громадяни при бажанні має доступ до номартивно-правової бази України та засобів масової інформації. Таким чином, суд вбачає, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щорічної допомоги до 5 Травня за 2007 рік без поважних причин.
Тому у зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату щорічної допомоги до 5 Травня за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах в цій частині., задовольнивши їх лише в частині вимог про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги до 5 Травня за 2008 рік
Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про необхідність зобов’язання УПСЗН Краснолиманської міської ради Донецької області провести перерахунок призначеної йому як інваліду 2 групи щорічної разової допомоги та здійснення її доплати за 2008 рік є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року, ст.58, п.20 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги до 5 Травня за 2008 рік.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області провести перерахунок та доплату щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня за 2008 роки ОСОБА_1 відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за мінусом виплаченої в цей період допомоги.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв’язку з відсутністю підстав.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя –підпис-
З оригіналом згідно : голова
Краснолиманського міського суду
Донецької області ОСОБА_3