Судове рішення #5096431

 КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД 

 

Справа № 22-а-15226/08                               Головуючий у 1-ій інстанції - Тюхтій П.М.                                                                                            Суддя-доповідач - Літвіна Н.М.

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

12 травня 2009 року                                                                       м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

 

Головуючого судді                       Літвіної Н.М.

Суддів:                                         Маслія В.І.

                                                        Хрімлі О.Г.

при секретарі                                        Овчіннікові А.А.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 12 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення недоплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення, -

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 - 2005 роки.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 12 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення - задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову місцевого суду, і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є постраждалою від ОСОБА_3 1 категорії, інвалід  групи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_3» встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІ групи - п»яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1,  було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення: за 2003 рік в сумі 26,70 грн., за 2004 рік в сумі 26,70 грн. та за 2005 рік в сумі 120 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодних обмежень щодо застосування  ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_3», яка передбачає  право позивача  на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних  плат за 2003 та 2004 роки Законами не встановлювались, а тому вимоги позивача щодо стягнення  допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати  є обґрунтованими.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» було зупинено на 2005 рік дію статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ОСОБА_3» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.

 Одночасно суд враховує той факт, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду  за захистом прав, свобод та інтересів встановлений річний строк,  який позивачем було пропущено, а тому колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за 2003 - 2005 роки включно не підлягають до задоволення, оскільки з вказаним позовом позивач звернувся до суду в липні 2007 року.

 

 Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та ухвалює нове рішення в разі невідповідності висновків суду обставинам справи.

 

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити .

Постанову Макарівського районного суду Київської області від 12 лютого 2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення недоплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2003 - 2005 роки - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАСУ.

 

Головуючий суддя:                                                        

 

Судді:

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація