КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18469/08 Головуючий у 1 інстанції - Головченко М.М.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Малиніна В.В.,
Горбань Т.І.,
при секретарі Коваленко О.І.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.03.2008 у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі підвищенні до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
21.01.2008 ОСОБА_1. звернулася до Ічнянського районного суду Чернігівської області із позовом, в якому просила визнати неправомірними дії УПФ України в Ічнянському районі Чернігівської області по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати їй щомісячної пенсії з підвищенням на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в 2007 році, тобто виплату її у розмірі меншому ніж це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни», а також зобов'язати відповідача провести перерахунок по невиплаті підвищення пенсії на 30 % на її користь за 2007 рік, стягнути з відповідача різницю недоплаченої суми пенсії на користь ОСОБА_1., як дитині війни за 2007 рік у сумі 1563,48 грн. та стягнути сплачені судові витрати в сумі 83,40 грн. та, крім того, просив зобов'язати відповідача в подальшому регулярно проводити розрахунки пенсій, з врахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, проведення по ним виплат.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.03.2008 адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано УПФ України в Ічнянському районі здійснити перерахування пенсії, яку отримувала ОСОБА_1. на протязі 2007 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України, а також стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Ічнянському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1. понесені судові витрати в сумі 3,40 грн. в рахунок повернення коштів по сплаті державного мита та 80 грн. в рахунок повернення витрат за надання правової допомоги, а всього 83,40 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем УПФ України в Ічнянському районі Чернігівської області подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення № НОМЕР_1 від 24.06.1992 (а. с. 7).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489, зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007, визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Крім того, Рішенням КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Що стосується належності відповідача у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 7 Закону № 2195 передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно Додатку «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік» № 3 до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Крім того, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1, загальна сума надходжень з Державного бюджету України становить 25618,5 млн. грн., з яких дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами - 14489,3 млн. грн., що на 1355,7 млн. грн. більше від плану і пояснюється понадплановими надходженнями спеціального фонду;
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки, відповідачу надано дотацію на виплату підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, то відповідач у даній справі є належним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню з дня ухвалення Рішення КС України від 09.07.07 № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007, а не за весь 2007 рік, як помилково зазначено у оскаржуваній постанові суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.03.2008 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахування пенсії, яку отримувала ОСОБА_1 у період з 01.01.2007 по 08.07.2007 з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України та в цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні даних позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.03.2008 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: