Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.03.2012 Справа №2-9006/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Тихої І.М.,
при секретарю Матрифайло І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 “УСП-Груп”про визнання недійсними угод,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суду до ТОВ “УСП-Груп”про визнання недійсним угоди №001848/н від 09.09.2008 року та додаткової угоди № 1 до неї від 04.08.2009 року, посилаючись на те, що 09.09.2008 року між ним та ОСОБА_2 “УСП-Груп”укладено договір № 001848/н про надання послуг з метою придбання об’єкту нерухомості на суму 306 080 грн. За умовами угоди він оплатив на банківський рахунок відповідача початковий внесок у сумі 30608 грн. та 15304 грн.- комісійного платежу та впродовж наступних 10 днів відповідач повинен був виплатити йому заявлені в договорі кредитні кошти в сумі 306080 грн. Проте, у наступні 10 днів він не отримав кредиту. Відповідач обґрунтував свою відмову у видачі кредитних коштів тим, що його початковий внесок є набагато меншим за ті, що вносили інші учасники товариства, та запропонував надалі сплачувати щомісячні платежі по 850 грн., які позивач сплачував на протязі наступних 18 місяців. В зв”язку з економічною кризою в державі між ними та відповідачем 4.08.2009 року укладена додаткова угода до Договору № 001848 від 9.09.2008 року, згідно якої вони переоформили договір одержання кредиту з нерухомості на транспортний засіб з визначенням графіку платежів на 180 місяців та щомісячним платежом у розмірі 1700,44 грн. Згідно додаткової угоди він сплатив 14 щомісячних платежів, проте, обіцяних кредитних коштів не отримав. Вважає, що дані договори порушують його права як споживача, оскільки в них не дотримано принципу рівності сторін договору, умови договору є несправедливими відносно нього, крім того, фонд учасників відповідача, до якого він був зарахований згідно умов договору, формується виключно з коштів учасників ОСОБА_2 “УСП-Груп”без залучення коштів відповідача, а розподіл коштів фонду учасників УСП між учасниками УСП являє собою реалізацію діяльності пірамідної схеми, що порушує п.7 ч.3 ст.19 ЗУ “Про захист прав споживачів”, в зв’язку з чим даний договір повинен бути визнаний недійсним.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій позов підтримав повністю та попросив його задовольнити з викладений у ньому мотивів.
Відповідач ОСОБА_2 “УСП-Груп”не направив в судове засідання свого представника, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому у відповідності до вимог ст.224 ЦПК України суд розглядає справу у його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:
09.09.2008 року між сторонами було укладено договір № 001848/н про надання послуг, предметом якого є надання ТОВ “УСП-Груп”позивачеві послуг, спрямованих на придбання об'єкту нерухомості (товару) через TOB “УСП-Груп”, далі Програму УСП. Згідно умов даної угоди на позивача як учасника УСП покладені наступні обов'язки: сплатити реєстраційний платіж, відсотки від орієнтованої ціни обраного товару, який підлягає сплаті під час підписання даного договору, комісійну плату, щомісячно сплачувати чисті платежі, за рахунок яких товариство здійснює оплату товару, дотримуватись умов діяльності УСП, отримати товар в порядку, передбаченому у додатку №2 та інше. На виконання умов даної угоди 09.09.2008 року ОСОБА_1 сплатив реєстраційний платіж у сумі 30 608 грн., 15 304 грн. –чистого платежу та щомісячно на протязі 18 місяців плажчував по 850 грн. щомісячних платежів, що підтверджується платіжними квитанціями.
В зв”язку з економічною кризою в державі між ними та відповідачем 4.08.2009 року укладено додаткову угоду до Договору № 001848 від 9.09.2008 року, згідно умов якої був переоформлений договір одержання кредиту з нерухомості на транспортний засіб з визначенням графіку платежів на 180 місяців з щомісячним платежом у розмірі 1700,44 грн.. Згідно додаткової угоди він сплатив 14 щомісячних платежів, що підтверджується платіжними квитанціями, проте кредитних коштів не отримав.
Відповідно до умов угоди зобов'язання ОСОБА_2 “УСП”зводяться до реєстрації учасника УСП, організації і проведення розподільчих актів щодо надання права на отримання обраного товару, організацію та створення умов для придбання товару учасниками, здійснення оплати товару, забезпечення отримання товару учасником, здійснює інші послуги, зазначені в умовах діяльності УСП.
Умовами діяльності програми УСП передбачений порядок надання учаснику програми права на отримання квартири(автомобіля) через механізми накопичення платежів та пропозиції чистих платежів шляхом складання розподільчих актів. За змістом даних статей вбачається, що виникнення права на отримання товару позивачем залежить від внесення коштів іншими учасниками УСП, а рішення про надання позивачу права на отримання товару залежить лише від волі відповідача TOB “УСП Груп”, який сам на власний розсуд приймає таке рішення; процедура прийняття рішення про надання права на отримання товару є непрозорою, а інформація про кількість сплачених чистих платежів та осіб-учасників програми, які отримали право на отримання автомобіля, є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.
Суд вважає, що в укладеному між позивачем та TOB “УСП Груп”договорі та додатковій угоді до нього наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману. Зокрема виплати грошових коштів, здійснені позивачем, не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. При цьому, позивач сплачує відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично лише за можливість одержання права на купівлю товару, яке надається не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. За умовами угоди право отримати товар позивачем залежить від внесення коштів іншими учасниками програми TOB “УСП Україна”, а розподіл фонду групи учасників системи проходять по пірамідній схемі, тобто отримання товару одним із учасників групи можливе лише в разі накопичення достатніх фінансових ресурсів шляхом залучення коштів інших учасників групи без інвестування товариством власних коштів. В подальшому учасник системи, який отримав товар, продовжує сплачувати внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам системи, тобто один учасник програми за свої власні кошти оплачує товар іншому учаснику програми. Отже, наведений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, містить ознаки пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції, включно в умови спірної угоди.
Частина 1 ст.19 ЗУ “Про захист прав споживачів” забороняє нечесну підприємницьку практику, яка включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.
Згідно із п.7 ч.3 ст.19 ЗУ “Про захист прав споживачів”забороняються, як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Зі змісту укладеної між сторонами угоди вбачається, що відповідач створив складну багатоступінчасту, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання автомобіля через механізми: сплати чистих та адміністративних платежів, накопичення кількості чистих платежів. В той же час право на отримання автомобіля позивачем залежить від внесення коштів іншими учасниками системи УСП, а рішення про надання позивачу права на отримання товару серед інших учасників залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про надання права на отримання автомобіля є непрозорою, а інформація про кількість отриманих учасником групи балів в залежності від кількості внесків, та осіб в групі, які отримали право на отримання автомобіля, є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.
У тому випадку, якщо учаснику і надано право на отримання автомобіля, то він згідно ст.8 додатку № 2 , може отримати автомобіль лише в тому разі, коли попередньо виконав такі вимоги: у строк, встановлений ОСОБА_2 “УСП України”, сплатив наступні платежі та запропоновані до сплати внески, а також комісійну плату за право отримання автомобіля, протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення про надання йому права на отримання автомобіля. Крім того, учасник повинен: надати визначені гарантії щодо повної оплати платежів., передбачених угодою, сплатити всі податки, мито та інші витрати, необхідні для реєстрації автомобіля та оформлення гарантій. У разі невиконання зазначених вимог, відповідач має право відмовити у передачі автомобіля та анулювати право на його отримання. В такому випадку плата за право на отримання автомобіля учаснику не відшкодовується. Установлення невиправдано малого строку для надання позивачем згоди на отримання автомобіля, зобов”язання його до виконання усіх зазначених вище умов для можливості отримання автомобіля, є підтвердження несправедливості умов спірної угоди.
Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ч.6 ст.19 ЗУ “Про захист прав споживачів”правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, договір про надання послуг та додаткова угода до нього є несправедливими, їх зміст суперечить вимогам ст.19 ЗУ “Про захист прав споживачів”, договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто виникнення у замовника права власності на обраний ним транспортний засіб, а тому у відповідності до вимог ст.215 ЦК України може бути визнаний судом недійсним.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у даному випадку має місце порушення з вини відповідача прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання договору №001848/н від 09.09.2008 року та додаткової угоди №1 до договору № 001848 від 04.08.2009 року, укладених між ТОВ “УСП-Груп” та ОСОБА_1 недійсними.
Керуючись ст.ст.10,60,215,216,224,226 ЦПК України, ст.ст.203 ч.1,5, 215 ЦК України, ст.19 ЗУ “Про захист прав споживачів”, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити .
Визнати договір № 001848/н від 09.09.2008 року та Додаткову угоду № 1 від 04.08.2009 року, укладені між ТОВ “УСП-Груп”та ОСОБА_1 недійсними.
Стягнути з ТОВ “УСП-Груп”в дохід держави 214,60 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга подається до апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_3