ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. Справа № 84587/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Стецків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.08.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

20.07.2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, в якій просила визнати неправомірним дії відповідача щодо невиплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по 31 грудня 2008 року у розмірі меншому, ніж це визначено в ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по 31 грудня 2008 року в суім 7171,46 грн. та зобов`язати відповідача в подальшому виплачувати допомогу на дитину в повному обсязі, як передбачено в ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», тобто у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 31.08.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, що передбачені ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 щомісячно допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку урозмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років починаючи з 25.07.2007 року з урахуванням фактично отриманих сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних виомг позивача.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

          Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації б/н від 30.03.2009 року, позивачці починаючи з липня 2007 року, з моменту звернення із заявою про призначення допомоги, по березень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.           

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі, однак звертає увагу суду на те, що таке нарахування та виплату слід проводити починаючи з липня 2007 року по 31.12.2007 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

Що стосується позовних вимог позивачки в частині зобов`язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога у 2009 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми закону не визнані неконституційними. Крім того предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи в суді першої інстанції такий факт порушення права позивачки в подальшому відсутній, а відтак підстав для задоволення позовних вимог не має.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 25.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та про безпідставність позовних вимог щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, та зобов`язання в подальшому нараховувати її у встановленому законом розмірі та про відмову в задоволенні таких вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задоволити частково.

          Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н ОВ И Л А :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації – задоволити частково, скасувати постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2009 року року у справі № 2а-214/09.

          ОСОБА_3 Іванівни задоволити частково.

          Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, що передбачені ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

          Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 25 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з урахуванням виплачених коштів.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.           

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст виготовлено 05.03.2010р.