ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 р. Справа № 88667/09|9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту наслення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

28.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якій просила визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення сум нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов`язати відповідача донарахувати та сплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2902,17 грн. за 2007 рік та надалі проводити нарахування відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» а також зобов’язати відповідача донарахувати та сплатити допомогу при народженні дитини в сумі кратної 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років, встановленого на день народження дитини.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.10.2009 року ОСОБА_1 позов задоволено частково, визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 13.08.2007 року по 31.12.2007 в розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

          Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківського виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 4922 від 05.06.2009 року(а.с.17) позивачці щомісячна одноразова допомога при народженні дитини призначена та виплачувалась з травня 2007 року відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яка була чинною на момент призначення.

09.07.2007 року рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 були визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми". Отже, дія ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" щодо встановлення розміру одноразової допомоги при народженні дитини відновлена з 09.07.2007 року.

Тому, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що дії відповідача по нарахуванні та виплаті одноразової допомоги позивачці при народженні дитини є законними, а заявлена вимога є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» ОСОБА_1 має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 4913 від 04.06.2009 року, позивачці починаючи з серпня 2007 року по травень 2009 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», та відповідно на 2008 і 2009 роки

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.           

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з серпня 2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції помилково враховано ту обставину, що позивачкою не пропущено строку звернення до адміністративного суду тому, що вона про порушення свого права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дізналася лише тоді коли отримала відповідь від управління праці та соціального захисту населення № А/926 від 14.04.09. Оскільки позивачка звернулась з позовом лише 28.05.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та про відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.

Предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи факт порушення права позивачки в майбутньому був відсутній.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Керуючись ч.3 ст. 160,ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н ОВ И Л А :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити, скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.10.2009 року у справі № 2а-1405/2009.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст виготовлено 26.04.2010р.