ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 р. Справа № 84511/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
при секретарі судового засідання Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.08.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
27.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації, в якій просила поновити пропущений нею строк на звернення до суду, стягнути з відповідача на її користь недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 6012,98 грн., зобов’язати відповідача збільшити її розмір виплачуваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку до прожиткового мінімуму на дитину до 6 років.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, вирішено стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 недоплачену грошову соціальну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням виплачених протягом 2007 року сум допомоги. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами. Відповідно до п.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням. З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Крім того, виплата допомоги у 2007 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, була проведена в розмірах, встановлених абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» і немає жодних правових підстав для стягнення інших сум, оскільки згідно з ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції відмовивши в заявлених позовних вимогах, а справу провадженням закрити.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації у зв’язку з народженням дітей – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9а), отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, що підтверджується довідками відповідача (а.с. 7-8). Також ОСОБА_1 має на утриманні дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9)
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із довідками управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації № 1307 - 1306 від 12.05.2009 року, позивачці починаючи з січня 2007 року по грудень 2008 року щомісячна грошова допомога по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 27.05.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду. Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Що стосується нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог оскільки, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в задоволенні таких вимог щодо стягнення з відповідача на її користь недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 року у розмірі 6012,98 грн. та зобов»язання відповідача збільшити їй розмір виплачуваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку до прожиткового мінімуму на дитину до 6 років
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н ОВ И Л А :
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації – задоволити частково, скасувати постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2009 року у справі № 2а-1984/09.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
Повний текст виготовлено 05.03.2010р.