КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-7140/09                                                          Головуючий у 1 інстанції - Лапій С.М.

Суддя - доповідач - Василенко Я.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року                                                                                                            м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                                   Василенка Я.М.,

   суддів                                                                                        Малиніна В.В.,

                                                                                                     Горбань Т.І.,

при секретарі                                                                              Коваленко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2008 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії по нарахуванню та виплаті пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

10.11.2008 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про зобов'язання УПФ України в Солом'янському районі м. Києва вчинити дії по донарахуванню і виплаті призначеної йому пенсії у повному розмірі відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі наданих документів з 22.05.2008.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2008 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 14.12.2005 перебуває на обліку в УПФ України в Солом'янському районі м. Києва (номер пенсійної справи НОМЕР_2), що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1. У відповідності зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» йому була призначена довічна пенсія за вислугу років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у липні 2008 року подав заяву до УПФ України в Солом'янському районі м. Києва про перерахунок пенсії і ним надана довідка Генеральної Прокуратури України № 748 від 11.06.2008 про перерахунок з 01.03.2008 заробітної плати по посаді, з якої він був звільнений (згідно до Постанови КМ України від 06.02.2008 № 34 про підвищення на 45 %  посадових окладів працівників органів прокуратури). Відповідачем перерахунок пенсії проведений не був, а тому вона продовжує виплачуватись з урахуванням обмеження у десять тисяч гривень.

Доводи апелянта полягають у тому, що чинним законодавством не передбачено механізму відновлення дії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла до внесення змін Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Крім того, відповідач послався на постанову КМ України від 28.05.2008 № 530, пунктом 10 якої встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства не може бути поставлено в залежність від бюджетних асигнувань. Крім цього, оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що п. 10 Постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», десятьма тисячами гривень не відповідає вимогам цього закону, який в свою чергу має вищу юридичну силу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що посилання апелянта на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не може бути прийнято до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних вимог законодавства.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Частина 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлює, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами.

Згідно Постанови КМ України від 06.02.2008 № 34 «Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України» у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання апарату органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів встановлено підвищення на 45 відсотків посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Підпунктом 2 п. 38 Розділу II Закону України від 28.12.2007  № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 14 статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» доповнено реченням, згідно якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць, а у першому реченні слова «у повному розмірі» виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені у частину 14 статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» підпунктом 2 пункту 38 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконстутиційними).

Відповідно до п. 10 Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), не може перевищувати 10 тис. гривень на місяць.

Колегія суддів вважає, що застосування зазначеної Постанови КМ України № 530 до спірних правовідносин є неправомірним, оскільки згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, в даному випадку  положення Закону України «Про прокуратуру» мають вищу юридичну силу, ніж положення Постанови КМ України № 530.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності нарахування позивачу пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 22.05.2008, враховуючи всі встановлені фактичні обставини справи та вимоги законодавства.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: