Справа № 2 а - 862 / 09/ 0108
ПОСТАНОВА
іменем України
« 11 » червня 2009 року. м. Керч АР Крим.
Керченський міський суд
у складі: судді - Белоусова Е.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі про визнання дій неправомірним та стягнення недоотриманих сум соціальної допомоги,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що маючи статус «Дитини війни» він ні в 2006, ні в 2007 р. не одержував передбачену ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а в 2008 р. одержував її в меншому розмірі – 10 %, незважаючи на визнання неконституційним положень п. 12 ст. 71 ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік», що призупинив підвищення розмірів пенсії даної категорії пенсіонерів. Вважає дані дії відповідача неправомірними й просить стягнути на його користь недоотриману суму за 2006-2009 роки, поновивши йому строк для звернення до суду через несвоєчасну інформованість про свої права.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючім частковому задоволенню по наступних підставах. Із сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивач, що народився 28.12.1939 року, дійсно є пенсіонером за віком і має статус «Дитини Війни» (а.с. 6-7). Отже, має право, у відповідності зі ст. ст. 6-7 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 г., на одержання надбавки у вигляді 30 % мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Держбюджету, тим більше що положення п. 12 ст. 71 ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-v від 19.12.2006 г. і пп.2 п.41 розділу II ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 г. рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 г. і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 г. визнані неконституційними. Відсутність механізму виплат зазначеної надбавки в законі у відповідності зі ст. 3 Конституції України не дає підстав Пенсійному Фонду України відмовити позивачці в її виплаті, тому що норма ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» є діючої, а при відсутності закону, що регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, що регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України. Таким чином, для розрахунків зазначеної надбавки необхідно керуватися ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 г., де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу щорічно встановлюється законом про державний бюджет України на наступаючий рік. Доводи відповідача у запереченнях по позову про те, що ця норма закону застосовується виключно до розмірів надбавок до пенсій, призначуваних відповідно до даного закону, не може служити підставою до відмови в позові, оскільки інший розмір чинним пенсійним законодавством України не передбачений. Не можуть бути покладені в основу відмови в задоволенні позову доводи відповідача про відсутність перерахувань із Державного бюджету коштів на зазначені виплати, оскільки, хоча в ст. 7 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що фінансове забезпечення соціальних виплат здійснюється не за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України, а за рахунок коштів Держбюджету, у ст. 58 ЗУ « Про обов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що саме на Пенсійний Фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція й облік страхових внесків, призначення пенсій і підготовка документів для їхньої виплати, забезпечення своєчасного й у повному обсязі фінансування й виплати пенсій, здійснення контролю над цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені законом і статутом Пенсійного Фонду. Тому відповідач є головним розпорядником коштів для виплати пенсій і надбавок «дітям війни», а, отже, належним відповідачем за позовом.
Однак, у відповідності зі ст. 99 КАСУ адміністративний позов подається протягом року з того моменту, як особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів, на що вказує у своїх запереченнях відповідач, а, оскільки позивач звернувся до суду тільки у травні 2009 р. і не надав суду доказів поважних причин для поновлення пропущеного строку, тому його вимоги підлягають задоволенню тільки за період з травня 2008 р. по червень 2009 р. включно. Враховуючи, що в цей період позивач частково одержував надбавку до пенсії в розмірі – 10 % мінімальної пенсії, заборгованість по виплатах за 2008 р. склала – 780,40 грн. ( 481 грн. х 20 % х 2 мес. = 192,4 грн. + 482 грн. х 3 мес. 20 % = 481,6 грн. + 498 грн. х 3 мес. х 20%), а за 2009 р. – 597,60 грн.(498 грн. х 6 мес. х 20 %), і всього – 1378 грн.
У відповідності зі ст. 94 і п.3 ст. 3 розділу VII КАСУ судові витрати позивачці відповідно до задоволених вимог, у розмірі 03,40 грн.(а.с. 1) відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 99-100, 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м.Керчі щодо відмови проведення перерахунку пенсії згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними та стягнути з УПФ України у м.Керчі на його користь – 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. невиплаченої надбавки до пенсії за період з травня 2008 р. по червень 2009 р., а в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з рахунку Державного Казначейства України, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1– 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги, з одночасним напрямком її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів від дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається в 10-денний строк з моменту складання постанови, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя : / ОСОБА_2Ф./