КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-13869/08 Головуючий у 1 інстанції Король О.П.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді: Літвіної Н.М.,
Суддів: Маслія В.І.
Хрімлі О.Г.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення недоплати суми щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення недоплати суми щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України - задоволено.
На вказану постанову суду відповідачем ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у ОСОБА_2 в Збройних силах України, де знаходився на фінансовому забезпеченні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до п.1 Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» було надано Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах, зокрема, понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків.
Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.
На виконання даного Указу Наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року N 149 було затверджено «Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України».
Відповідно до п.2 даного Наказу встановлено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
Згідно до п.2.4 Наказу передбачено, що виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує грошове забезпечення у розмірах встановлених розпорядженням Міністра оборони України .
Враховуючи те, що право на призначення вищезазначених надбавок надано лише в межах фонду грошового забезпечення, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» відсутні.
Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 листопада 2007 року та прийняти нову постанову якою відмовити ОСОБА_1 в задоволеннні позовних вимог до ОСОБА_2про стягнення недоплати суми щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Судді