Справа №22ц-414/09 Головуючий у 1 інстанції - Івасюта Л.В.
Категорія - 27 Доповідач - Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.,
суддів: Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,
при секретарі - Губарик К.А.,
з участю: позивачки ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про дострокове розірвання договору банківського вкладу та стягнення вкладу за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 лютого 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2008 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - Банк) про дострокове розірвання укладеного між сторонами 11 липня 2008 року договору банківського вкладу і стягнення всієї суми вкладу та нарахованих по ньому відсотків, посилаючись на те, що на її вимогу, що грунтується на законі та умовах вказаного договору, відповідач відмовляється достроково розірвати цей договір і повернути їй вклад та виплатити відсотки по ньому.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 лютого 2009 позов задоволено.
Постановлено розірвати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі його Волинської філії та ОСОБА_1. договір банківського вкладу від 11 липня 2008 року та стягнути із названого банку в особі його Волинської філії в користь ОСОБА_1. 5223 доларів США нараховані за цим договором відсотки в сумі 311 доларів США та судові витрати в сумі 81 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення з ухваленням нового рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом при вирішення даного спору вимог матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - частковій зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 11 липня 2008 року між сторонами укладено договір банківського вкладу, за умовами якого Банк прийняв від позивачки кошти в сумі 5253 долари США строком на 390 днів під 11,8% річних (а. с. 5, 7).
Пунктами 2.4.4 та 4.1, 4.2 вказаного договору передбачено право вкладника достроково розірвати договір з отриманням суми вкладу та процентів за ставкою 5% річних за умови повідомлення про це вкладником Банку не менш як за 2 банківських дні.
Таке ж право вкладника на дострокове розірвання договору банківського вкладу встановлено ч. 2 ст. 1060 ЦК України, якою передбачено обов'язок банку видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповіддю Банку від 3 грудня 2008 року (а. с. 6), крім факту відмови ОСОБА_1. у достроковому розірванні зазначеного договору і видачі вкладу, підтверджується також факт повідомлення його позивачкою про дострокове розірвання згаданого договору не менш як за два банківських дні.
Отже, після направлення позивачкою вимоги про дострокове розірвання договору банківського вкладу у Банку виник обов'язок по поверненню всієї суми вкладу і відсотків по ньому.
Припис пункту 2.4 постанови Національного Банку України від 11 жовтня №413 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» щодо виконання банками своїх зобов'язань за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов'язань, незалежно від категорії контрагентів, не може бути перешкодою для задоволення вимог позивачки, оскільки він суперечить ч. 2 ст. 1060 ЦК України, яка інакше врегульовує зазначене питання, має вищу юридичну силу і тому повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Посилання апелянта як на перешкоду задоволення позовних вимог на введений з 21.01.2009 року строком на шість місяців мораторій на задоволення Банком вимог кредиторів є необгрунтованими, оскільки за змістом ст. 85 Закону України введення мораторію означає заборону стягнення на підставі виконавчих документів, але не виключає можливість ухвалення судового рішення про задоволення вимог кредиторів. Мораторій діє лише на стадії виконання такого рішення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дострокове розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми вкладу та відсотків по ньому.
Однак при визначенні розміру стягуваних відсотків по вкладу суд помилково виходив із їх ставки в 11,8%, передбаченої п. 1.2 договору для випадку видачі вкладу після закінчення строку дії договору, а не із ставки 5%, обумовленої в договорі при достроковому розірванні договору.
Виходячи з пунктів 3.1 і 4.2 договору за 213 днів знаходження вкладу в Банку позивачці належить виплатити проценти в сумі 153,69 доларів США (5253 дол. * 5% : 100% * 213 дн. : 364 дн.).
У зв'язку з тим, що суд присудив до стягнення позивачці суму відсотків за вкладом у більшому ніж їй належить розмірі, рішення в цій частині підлягає відповідній зміні.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 10 лютого 2009 року в даній справі в частині стягнення відсотків за банківським вкладом змінити, зменшивши їх суму з 311 (триста одинадцяти) доларів до 153 (ста п'ятдесяти трьох) доларів США 69 центів.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: