КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року                                                                     м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення та перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до УПФ України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недонарахованої і невиплаченої за період з квітня по жовтень 2007 року державної пенсії в розмірі 13455,82 грн. та додаткової пенсії в розмірі 1365,49 грн.; зобов'язання проведення перерахунку державної та додаткової пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії та інваліду ІІІ групи відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області, де отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

 Крім того, позивачу  згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Проте ці виплати здійснюються відповідачем  з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Судова колегія дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як інвалід ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, які мають бути виплачені відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постановою КМУ.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Безпідставними є посилання суду на частину 5 статті 54 Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі змісту ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем було порушено право позивача на отримання належних йому виплат передбачених ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, такий перерахунок може бути здійснений тільки у період дії наведених редакцій ст. 50 та ч. 4 ст. 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.198 ч.1 п.4 та ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги  підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2007 року скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок державної та додаткової пенсії задовольнити частково. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області з 01.04.2007 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 50 % мінімальної пенсії за віком (додаткова), що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацюючих осіб.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.