ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 р. Справа № 85236/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа –управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Рівненської обласної державної адміністрації, про зобов’язання виконати вимоги закону по наданню житла,

          В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа –управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Рівненської обласної державної адміністрації, про зобов’язання виконати вимоги закону щодо надання його сімї житла .

Позивач посилався на те, що згідно з направленням на переселення він 31.08.1999 року він звернувся до відповідача із заявою про надання його сім’ї житла, яке відповідно до вимог п.10 ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинно бути надане протягом року з дня подачі заяви. Однак, до часу подання позовної заяви, житло йому не було надано.

Позивач просив зобов’язати відповідача надати йому на склад сім’ї 3 чоловіки перше ж житло, що побудоване або куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке перебуває або надійде у розпорядження виконавчого комітету Рівненської міської ради та буде відповідати вимогам чинного житлового законодавства України.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2008 року позов задоволено.

Зобов’язано виконавчий комітет Рівненської міської ради надати ОСОБА_3 на склад його сім’ї перше ж житло, яке побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке надійде або поступить у розпорядження Рівненського міськвиконкому та буде відповідати вимогам чинного законодавства України.

Постанову суду першої інстанції оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, вона прийнята при неповному з’ясуванні обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування даного рішення.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що вимоги позивача нерозривно пов’язані з його вимогами про поновлення житлових прав, оскільки він перебуває на квартирному обліку при міськвиконкомі в окремому списку сімей, серед яких є члени сім’ї, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок ЧАЕС з 25.09.1998 року під №1.

З огляду на зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та обставини, встановлені судом першої інстанції, слід зробити висновок, що в даному випадку наявний спір про право позивача, членів її сім’ї на отримання житла, яке підлягає захисту на підставі норм житлового законодавства та законодавства, що регулює правовий та соціальний захист осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи в частині забезпечення житлом, в порядку цивільного судочинства.

Апелянт просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2008 року та закрити провадження у справі.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції безпосередньо вплинула на його право на позачергове отримання житла, тому спір не є публічно-правовим спором. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в справі.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, представника ОСОБА_3, який просить апеляційні скарги відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебуває на обліку при Рівненському міськвиконкомі у списку осіб, які значаться в окремому списку громадян, що підлягають переселенню з районів, забруднених радіацією внаслідок аварії на ЧАЕС і серед яких є члени сім'ї, віднесені до 1 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, сім'ї, що втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ї, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому він має право на надання йому житла при переселенні відповідно до ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку при Рівненському міськвиконкомі у списку осіб, які значаться в окремому списку громадян, що підлягають переселенню з районів, забруднених радіацією внаслідок аварії на ЧАЕС і серед яких є члени сім'ї, віднесені до 1 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, сім'ї, що втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ї, у складі яких є діти, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 21.03.2000 року під № 27 складом сім'ї 3 особи.

На обліку громадян, які потребують переселення з районів, забруднених радіацією внаслідок аварії на ЧАЕС ОСОБА_3 перебуває з 31.08.1999р. під №1167.

Відповідно до вимог п.10 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги як позачергове забезпечення жилою площею протягом року з дня подання заяви.

Колегія суддів приходить до висновку про порушення права позивача на позачергове забезпечення жилою площею протягом року з дня подання заяви, гарантоване п.10 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порушення прав інших осіб не може і не повинне впливати на право позивача вимагати захисту свого порушеного права, і, крім того, не обмежує право інших осіб на звернення за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Щодо твердження апелянтів про розгляд даного спору в порядку цивільного судочинства, то таке є безпідставним та необґрунтованим, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Рівненської міської ради як суб’єкта владних повноважень про зобов’язання виконати вимоги закону надати йому житло, не заявляючи жодних вимог щодо спору про право, тому є підстави вважати, що в даному випадку існує публічно-правовий спір з приводу неналежного виконання відповідачем свого обов’язку надати житло, визначеного законом, що у відповідності до вимог КАС України є справою адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову, повно встановив обставини справи та ухвалив законне, обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують .

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2008 року у справі № 2а-191/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_4

Повний текст виготовлено 2.06.2010 року.