Справа №2-126/07

             РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 січня 2007 року                                                                                        м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                                       АмброскінаВ.Л.,

при секретареві:                                                                                                        СадовськоїЯ.В..,

за участю позивача ОСОБА_1., її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-я особа ОСОБА_5, про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, в розмірі 450 грн. 00 коп. щомісяця, за весь час навчання дочки, до досягнення нею 23 років, оскільки дочка є студентом Гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління», знаходиться на утриманні позивача, і потребує матеріальної допомоги, а відповідач може таку допомогу надавати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що їх дочка ОСОБА_5 проживає з нею, та знаходиться на її утриманні, оскільки платно навчається на денному відділенні другого курсу Гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління», стипендію не отримує, та потребує матеріальної допомоги. Позивачу важко самої утримувати дочку, оскільки вона має сім дітей, п'ятеро з яких є неповнолітніми, в даний час вона не працює, оскільки доглядає дитину, що не досягла трирічного віку та крім того має поганий стан здоров'я.

Представник позивача ОСОБА_2, у судовому засіданні, позицію позивача підтримала в повному обсязі та вважала, що її вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідач ОСОБА_3, у судовому засіданні вимоги позивача не визнав повністю та пояснив, що він офіційно не працює, але має доход, який складає приблизно 700 - 1100 грн. в місяць, має дружину, яка є інвалідом другої групи та яка потребує постійного лікування, крім того, він сплачує аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) на повнолітнього сина ОСОБА_6, який продовжує навчання. Також відповідач пояснив, що він має заборгованість, щодо сплати аліментів на двох неповнолітніх дітей з 2003 року, тому він не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5.

Представник відповідача ОСОБА_4, у судовому засіданні повністю підтримала позицію відповідача та пояснила, що останній у зв'язку із його матеріальним та сімейним становищем не має можливості надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Третя особа ОСОБА_5., у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але подала до суду заяву в якої зазначила, що не заперечує проти того, щоб позивач отримувала аліменти на її утримання.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши інші докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та мають повнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., яка є ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається платно, стипендію не отримує, постійно проживає із позивачем, та потребує матеріальної допомоги. Позивач ОСОБА_1. не працює, оскільки доглядає дитину, що не досягла трирічного віку, має на утриманні сім дітей, п'ятеро з яких є неповнолітніми, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та потребує операційного лікування у зв'язку із хворобою. Відповідач ОСОБА_3 офіційно не працює, але його місячний доход коливається від 700 до 1100 грн.. Відповідач має дружину ОСОБА_7, яка є інвалідом другої групи, не працює, але отримує пенсію по інвалідності та потребує постійного лікування, пов'язаного із захворюванням. Відповідач ОСОБА_3 на даний час

                                                                                   2

сплачує аліменти на користь позивача ОСОБА_1. на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку, за весь час навчання сина, та станом на 01.11.2006 року має заборгованість по цієї виплаті у розмірі 1660 грн. 33 коп.. Крім того, Відповідач ОСОБА_6. має заборгованість, щодо сплати аліментів на користь позивача ОСОБА_1. на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., за період з 04.03.2003 року по 31.05.2006 року, яка станом на 18.12.2006 року складає 3621 грн. 91 коп..

Данні обставини підтверджуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд вважає, що повнолітня донька ОСОБА_5 потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням, а відповідач ОСОБА_6.., не зважаючи на важке матеріальне та сімейне становище, у зв'язку із хворобою дружини, може надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Крім того, суд вважає, що наявність заборгованості по аліментам за минулий час не може вважатися підставою для встановлення скрутного матеріального становища відповідача, оскільки ця заборгованість утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Крім того, згідно ч.1 ст.200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 офіційно не працює, має нерегулярний дрход, тому вимоги позивача про стягнення з позивача аліментів у твердій грошовій сумі підлягають задоволенню.

Але, при визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище і сімейний стан сторін, матеріальне становище повнолітньої дитини, умови її навчання, стан здоров'я сторін та членів їх сімей, а також інші обставини справи, і приходить до висновку, про те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача може складати 150 грн. 00 коп. щомісячно, але без урахування часу канікул повнолітньої ОСОБА_5.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у встановленому судом розмірі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України,'суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов   ОСОБА_1. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., у розмірі 150 грн. 00 коп. щомісяця, за весь час навчання дочки, до досягнення нею 23 років, починаючи з 17.07.2006 року, без урахування часу канікул.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн., а також судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 07 грн. 50 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Комунарський районний

суд М.Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його

проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.