КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-39114/08 Головуючий у 1 інстанції Кочан В.М.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді : Літвіної Н.М.,
Суддів: Маслія В.І.
Хрімлі О.Г.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного комітету рибного господарства України про визнання протиправним і скасування розпорядження № 769-р від 28 травня 2008 року про поновлення на роботі ,-
ВСТАНОВИВ:
В травні 2008 рокуОСОБА_1. звернувся до Кабінету Міністрів України, Державного комітету рибного господарства України з позовною заявою про визнання протиправним і скасування розпорядження № 769-р від 28 травня 2008 року про поновлення на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного комітету рибного господарства України про визнання протиправним і скасування розпорядження № 769-р від 28 травня 2008 року про поновлення на роботі - було задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач - Кабінет Міністрів України, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кабінету Міністрів України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював на посаді Голови Державного комітету рибного господарства України.
28 травня 2008 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України №769-р «Про звільненняОСОБА_1. з посади Голови Державного комітету рибного господарства України через несумлінне виконання своїх службових обов'язків, позивач був звільнений за порушення присяги державного службовця за п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільненню позивача передувало подання Прем»єр - Міністра України від 27 травня 2008 року в якому не було зазначено підстав для звільнення та не надано доказів вчинення позивачем порушення присяги державного службовця.
Відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" N 3723-XII від 16 грудня 1993 року - крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником відповідача - Кабінету Міністрів України, будь-які докази порушення присяги державного службовця ОСОБА_1 відсутні.
Представник відповідача - Кабінету Міністрів України посилався також на те, що судом першої інстанції було встановлено, що Кабінет Міністрів України по відношенню до позивача діяв не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, що на його думку є безпідставним, оскільки ними було в повному обсязі дотримано формальні вимоги звільнення позивача.
Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не ставився під сумнів порядок звільненням позивача з займаної посади, а рішення суду мотивоване відсутністю доказів порушення ним присяги, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі й особовою карткоюОСОБА_1.
Представник Кабінету Міністрів України зазначав, що постанова суду першої інстанції впливає на права діючого Голови Державного комітету рибного господарства України, а тому його необхідно було залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до ч.2 ст.53 КАС України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як вбачається з матеріалів справи, Державний комітет рибного господарства України брав участь у розгляді справи в якості відповідача, а тому ОСОБА_2., який на момент розгляду справи був головою Державного комітету рибного господарства України знав про розгляд даної справи, однак клопотання про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не заявляв, а суд першої інстанції необхідності його участі у розгляді справи не вбачав.
Колегія суддів вважає, що не залучення керівника Державного комітету рибного господарства України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не порушує його права та законні інтереси, оскільки у разі порушення вимог законодавства, які ставляться до порядку звільнення вказана особа підлягає поновленню на роботі, про що повинні знати він та особа, яка призначає його на дану посаду, а саме Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: