КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 травня 2009 року                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року ОСОБА_1звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до Міністерства оборони України про визнання дій по невиплаті грошової компенсації замість продовольчого пайка незаконними та стягнення компенсації за продовольче забезпечення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за продовольче забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996 р. «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань» незаконними та стягнуто з відповідача на користь позивача виплату компенсації за продовольче забезпечення в сумі 34859 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1проходив дійсну військову службу у Військовій частині А 0515 до 15.12.2005 року.

Приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011 передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Судова колегія дійшла висновку, що дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за продовольчий пайок не порушують вимог чинного законодавства, враховуючи наступне.

Так,  колегією суддів встановлено, що дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно із Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне. 

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.      

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, пріоритетними  в даному випадку є положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».

А тому до спірних правовідносин не могла бути застосована норма ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка, власне, і передбачала можливість отримання грошової компенсації замість продовольчого пайка.

Відповідно до ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, у суду першої інстанції відсутні були підстави для задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.