КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-12756/08 Головуючий у 1 інстанції Олійник А.С.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Літвіної Н.М.,
Суддів: Маслія В.І.
Хрімлі О.Г.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним дій, рішення та зобов»язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним дій, рішення та зобов»язання вчинити дії - було відмовлено.
На вказану постанову суду позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1979 року до 1992 року проходив військову службу в ОСОБА_2. Наказом Міністерства оборони Російської Федерації № 0486 від 30 вересня 1992 року позивача було звільнено у запас за скороченням штатів.
Наказом Міністра оборони України № 14 від 27 січня 1994 року позивача було визначено в добровільному порядку на службу до ОСОБА_2 із збереженням всіх встановлених законодавством пільг, вислуги років, допомоги, норм забезпечення тощо.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, перерва в службі позивача становила 1 рік і 3 місяці.
Відповідно до витягу з протоколу № 3 від 14 квітня 2005 року засідання комісії ОСОБА_2 щодо вирішення спірних питань зарахування до вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсій військовослужбовцям та розгляду спірних питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни, яка утворена відповідно до наказу Міністра оборони України від 19 липня 2004 року № 285 було прийнято рішення про зарахування позивачу служби як безперервної без врахування фактичної перерви.
Наказом заступника начальника ОСОБА_2 -командувача сил підтримки ОСОБА_2 від 15 червня 2005 року № 80 позивачу було визначено стаж календарної військової служби як безперервний та обчислювати його з урахуванням попередньої служби до звільнення у запас.
В зв»язку з чим позивачу з 14 квітня 2005 року встановлено стаж військової служби в ОСОБА_2 28 років та встановлено щомісячну надбавку за безперервну військову службу в розмірі 90%.
Між тим, Рішення комісії ОСОБА_2 від 14 квітня 2005 року (протокол №3) скасоване як таке, що прийняте з перевищенням повноважень, що підтверджується витягом з протоколу № 6 від 9 серпня 2006 року комісії Міністерства оборони України щодо розгляду спірних питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни.
Наказом Міністра оборони України № 131 від 5 квітня 2006 року позивача було звільнено у запас за пунктом 67 підпункт „б" (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми одягу, у зв'язку із реформуванням ОСОБА_2.
Відповідно до наказу Командувача сил підтримки ОСОБА_2 від 6 жовтня 2006 року № 207 було скасовано наказ заступника начальника ОСОБА_2 - командувача сил підтримки ОСОБА_2 від 7 червня 2005 ровку № 80 „Про встановлення щомісячної надбавки за безперервну військову службу полковнику ОСОБА_1" та встановлено 30 % надбавки за безперервну з урахуванням лише стажу безперервної служби, починаючи з 1994 року.
Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" від 5 травня 2003 року № 389/2003 (із змінами і доповненнями) Міністрові оборони України було надано право встановлювати військовослужбовцям ОСОБА_2 щомісячні надбавки за безперервну військову службу в ОСОБА_2 у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України. Виплата надбавок здійснюється з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України.
Як випливає із вказаного Указу Президента України, щомісячні надбавки було встановлено за безперервну військову службу в ОСОБА_2.
На виконання даного Указу Наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року N 149 було затверджено «Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в ОСОБА_2».
Згідно із п.п. 3.1.1. п.3.1. Інструкції в редакції, яка була чинна під час проходження служби позивачем та звільнення його з військової служби у запас, до стажу безперервної військової служби для виплати надбавки військовослужбовцям зараховуються в календарному обчисленні такі періоди: безперервна служба в інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства України, в Об'єднаних збройних силах держав-учасниць СНД, військах та інших військових формуваннях СНД та СРСР за умови, якщо вони в установленому порядку переведені до ОСОБА_2.
Згідно із п. 3.3. Інструкції в редакції, яка була чинна під час проходження служби позивачем та звільнення його з військової служби у запас, стаж безперервної календарної військової служби військовослужбовців, звільнених у запас, а потім знову прийнятих (призваних) на військову службу обчислюється з урахуванням попередньої служби до звільнення у запас, якщо військовослужбовці прийняті (призвані) повторно на військову службу не пізніше ніж через один рік після звільнення в запас
Як вбачається з матеріалів справи, перерва в службі позивача становила 1 рік і 3 місяці, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Посилання позивача на те, що судом першої інстанції не було досліджено, порушене у 1992 році його законне право на переведення з Збройних Сил Російської Федерації до ОСОБА_2, встановлене Угодою між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав «Про соціальні і правові гарантії військовослужбовців , осіб, звільнених з військової служби та членів їхніх сімей» від 14 лютого 1992 року, та не допитано в якості свідка начальника топографічної служби ОСОБА_2 генерал - майора в запасі Жигуліна В.М., яким було відмовлено позивачу в оформленні переводу до ОСОБА_2, - суд не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду справи не є законність чи незаконність переведення позивача до ОСОБА_2.
Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює дані правовідносини.
Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: