КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-16663/08 Головуючий у першій інстанції: Ротаєнко Д.С.
Суддя-доповідач: Романчук О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2009 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Ізмайлової Т.Л.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Шевчук К.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учасника бойових дій, поновлення строку позовної давності, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 3252, 25 грн. недоплаченої щорічної разової допомоги за 2004-2006 р.р. , зобов`язавши Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Черкаської обласної державної адміністрації здійснити її перерахунок
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач - Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації - подали апеляційну скаргу, у якій просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати разової грошової допомоги за 2004 - 2006 р.р. та стягнути недоплачену разову грошову допомогу за 2004-2006 рр в розмірі 3252, 25 грн. .
Свої позовні вимоги Позивач мотивує тим, що він є учасником бойових дій. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком..
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону - права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни
Статтею 22 Конституції України закріплено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуженя змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Таким чином, відповідач при обрахуванні щорічної виплати мав керуватися виключно нормами Закону.
Вищезазначений висновок викладено у Рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003, не передбачено фінансування виплат грошової допомоги учасникам бойових дій.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 стаття 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», визнана такою, що не відповідає Конституції України
Згідно з частиною четвертою ст. 17-1 Закону № 3551, особи, які не отримали щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки, Конституційним Судом України було прийнято вищенаведене рішення після терміну, в якому мали здійснюватись виплати щорічної разової допомоги, то колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню, а Відповідач у даний період діяв у відповідності до чинного на той час законодавства.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. в період виникнення спірних правовідносин, тобто з 5 травня по 30 вересня, неконституційними не визнавалися. Тобто, в період 2005 - 2006 роки діяли нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, а саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закони України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими встановлено розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав визначитись який з законів має пріоритетний характер для даних правовідносин, оскільки дані законодавчі акти в один і той же період часу визначали різний розмір одноразової допомоги.
Згідно ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас пунктом 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметннй акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004, розмір щорічної разової грошової допомоги для учасника бойових дій становив 250 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005, розмір щорічної разової грошової допомоги - 250 грн.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. зупинено дію частини п'ятої ст. 12 Закону на 2006 рік, відтак застосування правових норм дію яких зупинено не допускається.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційні скарги сторін необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2008 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
.
Головуючий суддя:
Судді: