ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2010 р. Справа № 28656/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання – Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Олісма» на ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Олісма» до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської обл., державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської обл. ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови про арешт коштів боржника, -
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою судді окружного суду від 07.06.2010р. відмовлено в порядку п.1 ч.1 ст.109 КАС України у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Олісма» до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської обл., державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської обл. ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови про арешт коштів боржника, оскільки таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.1-2).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_2 підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Олісма», який у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та винести нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (а.с.9-10).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем оскаржуються рішення державного виконавця по виконанню виконавчого документа в справі, яка виникла з публічно-правових відносин, через що розглядуваний позов повинен розглядатися згідно приписів ст.18 КАС України окружним адміністративним судом.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали слідує, що відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя окружного суду виходив з того, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв’язку з діями державного виконавця по виконанню виконавчого листа № 6-35/2010 від 17.05.2010р., виданого Рівненським районним судом Рівненської обл., про звернення стягнення на грошові кошти в національній та іноземній валюті, що належать підприємству-боржнику. При цьому суддя покликався на приписи ч.2 ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» та постанову Пленуму ВС України № 14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».
Між тим, з наведеними висновками оскаржуваної ухвали погодитися не можна, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 27.05.2010р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської обл. ОСОБА_1 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження згідно виконавчих документів, а саме вимог про сплату боргу, виданих Управлінням Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської обл., було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Олісма» (а.с.19).
Підставою для винесення вказаної постанови слугувала ухвала Рівненського районного суду Рівненської обл. від 17.05.2010р. по справі № 6-35 про звернення стягнення на грошові кошти боржника (а.с.21).
Вищевказана постанова державного виконавця є предметом оскарження зі сторони позивача, що стверджується змістом поданої позовної заяви і доданих до них документів (а.с.3-4).
Аналіз наведених обставин вказує на те, що позивачем фактично оскаржується рішення державного виконавця, яке прийнято на виконання виконавчих документів, а саме вимог пенсійного органу на сплату заборгованості зі сплати страхових внесків до відповідного бюджету.
При цьому ухвала Рівненського районного суду Рівненської обл. від 17.05.2010р. по справі № 6-35 про звернення стягнення на грошові кошти боржника не змінює характер виконавчих документів, оскільки винесення такої є необхідною підставою згідно вимог ст.1074 ЦК України, ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для обмеження прав боржника на розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його банківських рахунках.
В обґрунтування вказаного висновку колегія суддів також враховує, що Закон України № 606-XIV від 21.04.1999р. «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, про те цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності КАС України (з 01.09.2005р.) не може визначати компетенцію судів щодо розгляду публічно-правових спорів з участю органів державної виконавчої служби.
Щодо застосування у розглядуваному випадку вимог ч.1 ст.181 КАС України, то правила такої розмежовують компетенцію судів щодо розгляду справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень судів, які постановлені за нормами КАС України, та в порядку іншого (цивільного або господарського) судочинства. Зокрема, ст.383 ЦПК України, ст.121-2 ГПК України передбачають можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців під час виконання судових рішень, ухвалених відповідно до наведених кодексів.
Таким чином, у разі оскарження дій, рішень чи бездіяльності державних виконавців під час виконання виконавчого документа у формі вимоги пенсійного органу про сплату боргу, наведені спори підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства окружними адміністративними судами.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що ухвала судді окружного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Олісма» задоволити.
Ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 07.06.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-2591/10/1770 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
ОСОБА_3