ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. Справа № 29112/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,
при секретарі судового засідання – Козьміну М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Львівського гарнізону, Військової прокуратури Західного регіону України, прокуратури м.Івано-Франківська, прокуратури Івано-Франківської обл., третя особа Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської обл., про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою суду від 22.06.2010р. закрито в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Львівського гарнізону, Військової прокуратури Західного регіону України, прокуратури м.Івано-Франківська, прокуратури Івано-Франківської обл., третя особа Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської обл., про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій та відшкодування моральної шкоди, у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.52-53).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження судового розгляду, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного закриття провадження у справі (а.с.58-59).
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; розглядувані відносини регламентовані наказом Генерального прокурора України № 5гн від 19.09.2005р., а не нормами КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що всі питання, які виникають в ході попереднього та судового розгляду кримінальної справи вирішуються судом, в провадженні якого перебуває кримінальна справа. За таких обставин наведений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Між тим, вказаний висновок суду першої інстанції слід вважати хибним і неправильним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як убачається із змісту заявленого позову, ОСОБА_1 просить суд визнати бездіяльність військової прокуратури Львівського гарнізону щодо ненаправлення матеріалів наглядового провадження по кримінальній справі стосовно нього до прокуратури м.Івано-Франківська; зобов’язати цього відповідача направити матеріали наглядового провадження по кримінальній справі № 226579 до прокуратури м.Івано-Франківська; стягнути з військової прокуратури Львівського гарнізону 5000 грн. моральної шкоди; визнати бездіяльність військової прокуратури Західного регіону України щодо неналежного нагляду за дотриманням законності військовою прокуратурою Львівського гарнізону щодо ненаправлення матеріалів наглядового провадження до прокуратури м.Івано-Франківська протиправною; стягнути з військової прокуратури Західного регіону України 5000 грн. моральної шкоди; визнати бездіяльність прокуратури м.Івано-Франківська щодо невитребування наглядового провадження по кримінальній справі щодо нього із військової прокуратурою Львівського гарнізону протиправною; стягнути з прокуратури м.Івано-Франківська 5000 грн. моральної шкоди; визнати бездіяльність прокуратури Івано-Франківської обл. щодо неналежного нагляду за дотриманням законності прокуратури м.Івано-Франківська щодо невитребування наглядового провадження по кримінальній справі щодо нього із військової прокуратури Львівського гарнізону протиправною; стягнути з прокуратури Івано-Франківської обл. 5000 грн. моральної шкоди (а.с.6-7).
Зміст заявлених вимог обґрунтовує тим, що через нескерування військовою прокуратурою Львівського гарнізону наглядового провадження до прокуратури м.Івано-Франківська унеможливлюється розгляд кримінальної справи щодо позивача; також в наведеній ситуації інші відповідачі самоусунулися від виявлення та відповідного реагування на допущені військовою прокуратурою Львівського гарнізону порушень закону.
Предметом спору в даній справі є оскарження бездіяльності відповідачів, яка полягає у невжитті заходів адміністративного впливу на підпорядкованих прокурорів щодо дотримання вимог наказу Генерального прокурора України в частині своєчасного надіслання відповідному прокурору наглядового провадження, зобов’язання прокуратури Львівського гарнізону направити матеріали наглядового провадження по кримінальній справі № 226579 до прокуратури м.Івано-Франківська, а також відшкодування моральної шкоди.
Розглядувані відносини регулюються приписами Закону України «Про прокуратуру» та наказу Генерального прокурора України № 5гн від 19.09.2005р. «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення», відповідно до якого у справах, в яких обвинувальні висновки затверджувалися прокурором вищого рівня або іншим територіальним прокурором, при зміні підсудності державне обвинувачення підтримувати прокурорам за місцем розгляду кримінальної справи, якщо прокурором вищого рівня не буде прийнято інше рішення. У цих випадках своєчасне надіслання відповідному прокурору наглядового провадження є обов'язковим.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
За змістом ст.ст.2, 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до юрисдикції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства та ін.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 25.05.2001р., кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
За таких обставин розглядуваний спір, який стосується організації діяльності органів прокуратури, своєчасної і належної взаємодії останніх для забезпечення підтримання державного обвинувачення в судах, виходить за межі кримінального судочинства, через що є публічно-правовим і підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а на нього поширюється компетенція адміністративних судів.
Неврахування зазначеного судом першої інстанції призвело до помилкового закриття провадження в адміністративній справі.
За таких обставин підстави для закриття провадження в адміністративній справі в порядку п.1 ч.1 ст.157 КАС України в суду першої інстанції були відсутніми.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження в адміністративній справі, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на продовження розгляду в іншому складі суду.
Керуючись ст.28, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. про закриття провадження в адміністративній справі № 2а-1574/10/0970 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду справи в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
ОСОБА_2