ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. Справа № 23512/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

           ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22.03.2010 р. по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про оскарження дій та рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися у Личаківський районний суд м. Львова із позовом до відповідача - Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради. У позовній заяві просять визнати незаконним розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008 року щодо надання згоди на надбудову будинку № 31 на вул. Садівничій у м. Львові та зобов’язати Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради утриматися від надання згоди на надбудову будинку № 31 на вул. Садівничій у м. Львові.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22.03.2010 р. провадження у вказаній справі закрито та роз’яснено позивачам право звернутися в суд за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства, так як спір не належить до публічно – правових.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22.03.2010 р. і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом не враховано, що згідно адміністративного позову та заяви про уточнення позовних вимог від 22.03.2010 року вимога позивача стосувалися виключно визнання незаконним розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008 року.

З’ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню, з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Надаючи оцінку субєктному складу спору та предмету позовних вимог, колегія суддів враховує, що із урахуванням доповнення до позовної заяви вимоги позивача стосуються виключно визнання незаконним розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1230 від 17.12.2008 року.

При цьому Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради є суб’єктом владних повноважень так як за своїм правовим статусом є виконавчим органом Львівської міської ради, а тому в силу ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування, який, як передбачено п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень.

Визначаючи правову природу предмету позовних вимог та характеру спірних правовідносин, судова колегія бере до уваги правову позицію Конституційного Суду України викладену у Рішенні в справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому, системний аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Отже, приймаючи оскаржуване розпорядження № 1230 від 17.12.2008 року відповідач у справі діяв як субєкт владних повноважень при здійсненні своїх владних управлінських функцій на виконання наданих Законом повноважень, а тому справа з приводу оскарження такого розпорядження є адміністративною та підлягає розгляду у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22.03.2010 р. по справі № 2а-424/10 скасувати;

Справу № 2а-424/10          за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про оскарження дій та рішень направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

ОСОБА_1