ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 р. Справа № 25842/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,
при секретарі Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року в справі за адміністративним позовом Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року позивач СПДФО ОСОБА_1 подав до суду позов в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000721702/0 від 03.07.2009 р., прийняте відповідачем - ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області.
Позовні вимоги мотивував помилковістю висновку ДПІ про надання ним додаткових благ СПДФО ОСОБА_2 у формі безоплатної передачі товару, що призвело до порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Вважає, що товари передав на платній основі за договором, що підтверджується частковою оплатою товару контрагентом СПДФО ОСОБА_2 на його користь та наявним договором. Вказані обставини відповідачем до уваги не взяті, а відтак позивач вважав, що ним не допущено жодних порушень Закону, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позов було задоволено –визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення –рішення № 0000721702/0 від 03.07.2009 р., прийняте відповідачем - ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області.
Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем не передавався безоплатно товар контрагенту СПДФО ОСОБА_2, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави вважати товар неоплаченим та таким, що переданий, як додаткове благо в формі безоплатної передачі товару та підлягає оподаткуванню податковим агентом СПДФО ОСОБА_1
У поданій апеляційній скарзі представник відповідача ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області просить зазначену постанову скасувати та винести нову, якою в задоволені позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм процесуального, матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції не врахував, що працівниками ДПІ при проведені перевірки СПДФО ОСОБА_1, правомірно встановлено факт порушень п.п.4.2.9 (е) ст.4, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, абз. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме позивач надав додаткові блага фізичній особі, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, а тому переданий об'єкт додаткового блага підлягає оподаткуванню. Вважає, що позивачу правомірно було нараховано борг по податку з доходів фізичних осіб.
Представник відповідача в судове засідання не явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України такий проведено у його відсутності.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав, а саме.
Судом першої інстанції, з огляду на матеріали справи було правильно встановлено, що працівниками відповідача за наслідками перевірки позивача складено акт в якому вказувалось на встановлення порушення п.п.4.2.9 (е) ст..4, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, абз. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 18 710,57 грн. за 2008 р. (а.с.6-11). За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000721702/0 від 03.07.2009 р. (а.с. 5).
Податковий орган в основу висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства покладено ту обставину, що в 2008 році СПДФО ОСОБА_1 надав додаткові блага фізичній особі СПД ОСОБА_2 у формі безоплатної передачі товару, а саме пиловник та технічну сировину дуб на загальну суму 106 023,90 грн. Підставою такого висновку стали податкові накладні (№2 від 01.04.2008 р., № 3 від 22.04.2008 р., № 4 від 05.05.2008 р., № 5 від 28.05.20098 р.), реєстр податкових накладних, за квітень - травень 2008 року, книга обліку доходів та витрат за 2008 р., в яких не відображено заборгованості СПДФО ОСОБА_2 за отримані товари.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що між позивачем, як підприємцем та СПДФО ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу товарів на суму 106 023,90 грн. ( в т.ч. ПДВ 17 670,65 грн.). Покупець - СПДФО ОСОБА_2 частково, ще до проведеної відповідачем перевірки, оплатив вартість товару (технічна сировина дубова) на суму 21 010,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 41 від 19.09.2008 р., № 5 від 09.07.2009р., № 7 від 09.09.2009 р., № 11 від 10.11.2009р., № 13 від 12.11.2009 р. (а.с. 12-14).
З досліджених платіжних доручень вбачається, що оплата здійснювалась СПДФО ОСОБА_2 за технічну сировину дубову згідно накладних, а одержувачем платежу є СПДФО ОСОБА_1
Судом встановлено, позивач жодних інших правовідносин з СПДФО ОСОБА_2, крім купівлі - продажу технічної сировини дубової, не мав.
Внаслідок встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивач СПДФО ОСОБА_1 не передавав безоплатно товар СПДФО ОСОБА_2 на суму 21 010,00 грн. у вигляді додаткових благ, оскільки такий товар був оплачений.
Щодо решти суми боргу, то суд правильно встановив, що термін позовної давності за укладеним договором купівлі –продажу ще не минув, а тому право вимоги оплати боргу в позивача існує.
При цьому правильно зазначено, що за наявності доказів продажу товару, який зазначений в платіжних документах, сама по собі відсутність в документах бухгалтерського обліку відомостей про заборгованість СПДФО ОСОБА_2 за такі товари, не може бути доказом надання додаткових благ у формі безоплатної передачі товару, який в них зазначений.
Крім того, суд правильно звернув увагу на те, що під час перевірки не надано належної оцінки копії платіжного доручення № 41 від 19.09.2008 р. про оплату 300 гривень.
Суд дійшов до правильного висновку, що факт оплати виключає оцінку правовідносин між СПДФО ОСОБА_1 та СПДФО ОСОБА_2 як безоплатних, а відтак не відбулось надання додаткових благ в формі безоплатної передачі товару.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення.
За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з дотриманням норм матеріального права, висновки суду в цілому відповідають обставинам справи, і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області –залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року по справі № 2а-1245/10/1370 –без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України протягом того ж строку, з часу складення такої в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.З.Улицький
ОСОБА_3
Ухвала в повному обсязі складена 24.09.2010 року.