ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 р. Справа № 27239/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Шавеля Р.М.
Суддів Олендера І.Я. , Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання – Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до прокурора Львівської обл. та прокурора Шевченківського району м.Львова про визнання бездіяльності протиправною і спонукання до прийняття рішення про порушення кримінальної справи, -
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою судді окружного суду від 14.05.2010р. в порядку п.1 ч.1 ст.109 КАС України відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до прокурора Львівської обл. та прокурора Шевченківського району м.Львова про визнання бездіяльності протиправною і спонукання до прийняття рішення про порушення кримінальної справи, оскільки такий не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.1-2).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржили позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у апеляційній скарзі просять судову ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (а.с.12-14).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що оскаржувана ухвала суперечить вимогам ст.55 Конституції України; у позовній заяві повно описана бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які порушують права та інтересів апелянтів; ними також не вбачаються будь-які злочинні дії з боку відповідачів.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_3 на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Виносячи спірну ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, суддя окружного суду виходив з того, що пред’явлений позов повинен вирішуватися в порядку кримінального судочинства, а тому позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає розгляду за правилами КАС України.
Колегія суддів вважає наведений висновок підставним і обґрунтованим, при цьому враховує наступне.
Як слідує з матеріалів справи, 11.05.2010р. позивачі звернулися до окружного суду з позовом, у якому просили визнати протиправною бездіяльність суб’єктів владних повноважень - прокурора Львівської обл. та прокурора Шевченківського району м.Львова; зобов’язати останніх у відповідності до вимог чинного законодавства прийняти законне рішення щодо порушення кримінальної справи по факту підробки та викрадення документів щодо квартир №№ 1 і 3 по вул.Повітряна, 15 у м.Львові проти працівників БТІ та проти ОСОБА_5 за підроблення підпису ОСОБА_1 на заяві-дозволі від 12.06.2002р. (а.с.4-6).
Таким чином, предметом спору в даній справі є оскарження бездіяльності прокурора Львівської обл. та прокурора Шевченківського району м.Львова, яка полягає у невжитті заходів по розгляду заяви про злочин, а також зобов’язання відповідачів прийняти відповідне рішення про порушення кримінальної справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України також визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001р., кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу /КПК/ України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, та не належить до сфери управлінської діяльності.
Як зазначено вище, вимогами позивачів є визнання протиправною бездіяльності відповідачів по розгляду заяв про вчинені злочини, а також зобов’язання прокурорів розглянути вищевказані заяви та прийняти по ним відповідні рішення у порядку ст.97 КАС України, тобто вчинити дії, які регламентовані нормами КПК України, що в свою чергу виключає можливість розгляду вказаної вимоги в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин заявлені позовні вимоги не носять характеру публічно-правового спору і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення таких.
З огляду на викладене, суддя суду першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи, підставно і обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, судова ухвала відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків вказаної ухвали, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-4106/10/1370 - залишити без задоволення, а згадану ухвалу судді –без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Шавель Р.М.
Судді Олендер І.Я. , Каралюс В.М.
< Текст >