ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 р. Справа № 88134/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Олендера І.Я.,
суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання – Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області про визнання неправморіними дій та зобов’язання до вчинення дій, а саме, щодо перерахунку розміру пенсії. Зазначав, що як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2009 року позов було задоволено, визнано протиправними дії відповідача, щодо не донарахування позивачу збільшення пенсії, передбаченого ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано відповідача провести нарахування позивачу збільшення пенсії, передбаченого ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлених 20 років, але не вище 75% заробітку та провести виплату недонарахованої пенсії починаючи з 28 березня 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем призначена та виплачувалась пенсія позивачу не у повному розмірі, тобто без збільшення розміру пенсії, передбаченого ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись із винесеною постановою суду першої інстанції, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне та не всебічне з’ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення середньомісячного заробітку при призначені пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеним до ІІ категорії, проводиться відповідно до ст.ст. 28,40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відтак пенсія позивачу призначена та вплачується з дотриманням вказаних вимог законодавства.
Представники відповідача УПФУ в м. Самборі Львівської області в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просять таку задовольнити.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення позивача на заперечення проти доводів такої, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції, з огляду на матеріали справи, було правильно встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії та 28.03.2008 року відповідачем йому було призначено пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку до 50 років згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на час призначення пенсії позивачу його трудовий стаж становив 31 рік 9 місяців 12 днів.
Відповідно до статті 15 Закону N 1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом N 796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом N 1788-XII.
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом N 1788-XII або спеціальним Законом N 796-XII.
Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом N 796-XII. Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з ч. 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом N 796-XII не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частині першій статті 28 Закону N 1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону N 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону N 1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 червня 2009 року в справі № 2-а-68/09 –без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення. Ухвала може бути оскаржена відповідно до Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 року безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства, протягом двох місяців з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.З.Улицький
ОСОБА_2
Ухвала в повному обсязі складена 02.07.2010 року.