ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.

                                                                      Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"05" липня 2012 р. Справа № 2-а-8419/11          

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "01" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 1 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду у Володимирецькому районі Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 коштів, передбачених ст.ст. 39,51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язано ОСОБА_3 Пенсійного фонду у Володимирецькому районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії у відповідності до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" –у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, за період з 06.04.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” та фактично отриманих коштів.

Зобов’язано ОСОБА_3 Пенсійного фонду у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 6.04.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.

Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Володимирецькому районі Рівненської області, віднесена до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

За змістом ст. 51 зазначеного закону передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У зв’язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "01" листопада 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с. Озерко,Володимирецький район, Рівненська область,34321

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300