Справа  № 2-15/09

    № 2-40/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 травня 2009 р. Московський районний суд м. Харкова у складі:

    головуючого судді Погасій О.Ф.

при секретарі    Щегульній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про розділ майна подружжя та визнання права власності

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про розділ майна подружжя та визнання права власності.    

 В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.  

  Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

3-я особа ОСОБА_3 в судове засідання з’явилася, просила задовольнити позовні вимоги позивача, пояснила, що її син ОСОБА_1 повністю знаходиться на її утриманні.

    В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що ОСОБА_1,  зареєстрував шлюб 30 березня 2002 року, з відповідачкою ОСОБА_2 в цьому шлюбі у них народилась дитина, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільного життя з відповідачкою не склалося, разом вони проживали до серпня 2004 р. З позовом до позивача про розірвання шлюбу та поділ майна відповідачка самостійно звернулась у червні 2005 р. до суду. Рішенням Московського районного суду від 16 серпня 2006 року, шлюб між ними було розірвано, на підставі цього рішення, позивач отримав свідоцтво про розлучення. До шлюбу з відповідачкою, ОСОБА_1 мав власну однокімнатну житлову АДРЕСА_2, яку позивачем було придбано 30.08.2000 р. (договір купівлі-продажу № 1406 від 30.08.2000 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Біккінеєвою І.А. – додається), а також автомобіль “Опель-Вектра” держ. №. НОМЕР_2. Цю квартиру ОСОБА_1 продав 16 травня 2002 року, перед укладанням договору дольової участі у будівництві житла між ним та ВАТ «Житлобуд-2»,  (договір купівлі-продажу від 16 травня 2002 року посвідчений приватним нотаріусом Бесідою Е.Д. - додається).

        За взаємною домовленістю, між ОСОБА_1 та його матір’ю,  ОСОБА_7,  у травні 2002 року, позивач за кошти матері зобов’язався придбати собі  квартиру в знову споруджуваному будинку в м. Харкові (копія письмового забов*язання ОСОБА_7 від 05.05.02 р.).  За  згодою матері та  в її особистій присутності,  ОСОБА_1  22 травня 2002 року  уклав договір пайової участі №24/05-2 у будівництві житлового АДРЕСА_3, з АТ «Житлобуд-2».  Первинним внеском за цим договором були кошти від проданої квартири за вищевказаною адресою, та кошти  додані матір’ю. За весь час будівництва дому, мати позивача, поетапно, згідно з попередньою домовленістю, надсилала особисто йому грошові кошти, на відкритий для цього банківський рахунок, на його ім’я в “Правексбанку” м. Харкова,  для оплати будівництва. Гроші на цей рахунок вона пересилала з відкритого нею кредитного рахунку у  банку США  «Wachovia Bank», штату Флорида ( копія довідки банку від 16.06.06 р. додається). Після закінчення будівництва, та його здачі, позивачем було підписано акт виконаних робіт, який завершив договір дольової участі у будівництві між ним та  АТ «Житлобуд-2», та 26 грудня 2003 р., ОСОБА_1 на  своє ім'я, одержав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира, придбалася позивачем за даровані йому кошти матері, власно йому,  для його особистих потреб. Після завершення будівництва дому позивач, для ремонту та обладнання своєї квартири, а також для придбання в неї всіх меблів побутової та електропобутової техніки, також використовував кошти надіслані йому матір’ю, через той самий валютний розрахунковий рахунок в АКБ «Правекс банку», у період з лютого по червень 2004 р., ним було придбано: меблевий гарнітур у спальну кімнату вартістю 4000 грн., м’які меблі вартістю 2500 грн., кухонний гарнітур вартістю 6600 грн. з вбудованою технікою: витяжна шафа ”ARISTON”  вартістю 900 грн., варочна поверхня ”ARISTON” вартістю 3071 грн., з сантехнікою, холодильник “WIRLPOOL” вартістю 3000 грн., кухонні меблі (стіл, стільці) вартістю 700 грн., пральна машина “ LG” вартістю 2000 грн., шафа купе у прихожу вартістю 4500 грн., праска вартістю 450 грн., телевізор PILLIPS вартістю 4000 грн., DVD-BBK, з колонками SVEN вартістю 1000 грн., пилосос SAMSUNQ вартістю 400 грн., тумба під телевізор вартістю 750 грн., макіяжний стіл вартістю 500 грн. Всього було витрачено коштів на суму понад 20000 дол. США. За нетривалий час шлюбу, позивач з відповідачкою проживали єдиною родиною, на квартирі її матері ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1. Там позивач проживав, з часу реєстрації шлюбу, з 30.03.02 р. та до серпня 2004 року постійно, поки будувався дім та облаштовувалася квартира за адресою: АДРЕСА_1, у цю квартиру вони планували переїхати разом, з відповідачкою. За час проживання на квартирі тещі позивача, він за кошти, які надсилала його мати, зробив два ремонти квартири на суму понад 15000 грн. та придбав побутову техніку, всього на суму 31950 грн., по курсу НБУ на той час приблизно на суму 6390 доларів США. За час сумісного проживання, позивачем на кошти своєї матері ОСОБА_7 окрім всього вищевказаного були придбанні особисто відповідачці ОСОБА_2, ювелірні прикраси на суму понад 15000 грн. Також, для особистих потреб позивача, 13 лютого 2003 року, за рахунок коштів які надіслала його мати ОСОБА_7, він придбав за договором кредитування, укладеного з КБ «Фінанси і кредит», автомобіль марки NISSAN-Primera, держ. .№ НОМЕР_1. У зв’язку з тим, що у позивача на той час не було реєстрації за місцем проживання у паспорті громадянина України,  дана угода здійснювалася на ім'я  ОСОБА_2 Згідно з умовами кредитної угоди, поручителем за договором виступав позивач, (договір поручительства від 13.02.03 р.), у забезпечення даного договору прийнятий відкритий позивачем тоді ж валютний розрахунковий рахунок у «Правекс-Банку». Всі платежі згідно з договором кредитування оплачувались позивачем, з коштів наданих його матір’ю в подарунок ОСОБА_1 а також частково від проданого у березні 2003 року автомобіля “Опель-Вектра” держ. №. НОМЕР_2 який позивачем був придбаний до шлюбу (розписка ОСОБА_9 від 21.06.2003 року).  На теперішній час цей договір вже не діє, позивачем, за додатково позичені у матері кошти,  виплачена вся сума боргу банку КБ «Фінанси і кредит».  У даній квартирі зареєстрований і проживає тільки позивач, відповідачка ОСОБА_2 у ній не зареєстрована і не проживала взагалі. Усі фінансові витрати по виконанні договору дольової участі у будівництві даного будинку, проведення ремонту, а також по придбанню меблів і електропобутових і побутових предметів, які знаходяться в даній квартирі, а також придбання та сплату кредиту за автомобіль NISSAN-Primera, держ. № НОМЕР_1, несла мати позивача, так як позивач ніде ні в період до укладання нашого шлюбу у 2002 році та й по дійсний час не працює, самостійного реального заробітку та доходу в нього не було та  немає. Позивач цілком знаходився і знаходиться на утриманні своєї матері, за час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 їх сім’я також повністю утримувалась за її рахунок. До теперішнього часу починаючи з рішення суду про розлучення позивач сплачує аліменти на користь сина ОСОБА_4, з коштів надісланих його матір’ю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на підставі наступного.

     Судом встановлено, що ОСОБА_1  перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 30 березня 2002 року по 16.08.2006 року, в шлюбі у них народилась дитина, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

     До шлюбу з ОСОБА_2, ОСОБА_1 мав власну однокімнатну житлову АДРЕСА_2, яку позивачем було придбано 30.08.00 р. (договір купівлі-продажу № 1406 від 30.08.00 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 – додається), а також автомобіль “Опель-Вектра” держ. №. НОМЕР_2. 16 травня 2002 року цю квартиру ОСОБА_1 продав, перед укладанням договору дольової участі у будівництві житла між ним та ВАТ «Житлобуд-2», (договір купівлі-продажу від 16 травня 2002 року посвідчений приватним нотаріусом Бесідою Е.Д. - додається).

        За взаємною домовленістю, між ОСОБА_1 та його матір’ю, ОСОБА_7, у травні 2002 року, позивач за кошти матері зобов’язався придбати собі квартиру в знову споруджуваному будинку в м. Харкові (копія письмового забов*язання ОСОБА_7 від 05.05.02 р.). За згодою матері та в її особистій присутності, ОСОБА_1 22 травня 2002 року  уклав договір пайової участі №24/05-2 у будівництві житлового АДРЕСА_3, з АТ «Житлобуд-2». Первинним внеском за цим договором були кошти від проданої АДРЕСА_2, та кошти додані матір’ю ОСОБА_7 За весь час будівництва дому, мати позивача, поетапно, згідно з попередньою домовленістю, надсилала особисто йому грошові кошти, на відкритий для цього банківський рахунок, на його ім’я в “Правексбанку” м. Харкова,  для оплати будівництва. Гроші на цей рахунок вона пересилала з відкритого нею кредитного рахунку у  банку США  «Wachovia Bank», штату Флорида. Після закінчення будівництва, та його здачі, позивачем було підписано акт виконаних робіт, який завершив договір дольової участі у будівництві між ним та  АТ «Житлобуд-2», та 26 грудня 2003 р., ОСОБА_1 на своє ім'я одержав свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1. Дана квартира, придбалася позивачем за даровані йому кошти матері, власно йому, для його особистих потреб. Після завершення будівництва дому позивач, для ремонту та обладнання своєї квартири, а також для придбання в неї всіх меблів побутової та електропобутової техніки, також використовував кошти надіслані йому матір’ю, через той самий валютний розрахунковий рахунок в АКБ «Правекс банку», у період з лютого по червень 2004 р., ним було придбано: меблевий гарнітур у спальну кімнату вартістю 4000 грн., м’які меблі вартістю 2500 грн., кухонний гарнітур вартістю 6600 грн. з вбудованою технікою: витяжна шафа ”ARISTON”  вартістю 900 грн., варочна поверхня ”ARISTON” вартістю 3071 грн., з сантехнікою, холодильник “WIRLPOOL” вартістю 3000 грн., кухонні меблі (стіл, стільці) вартістю 700 грн., пральна машина “ LG” вартістю 2000 грн., шафа купе у прихожу вартістю 4500 грн., праска вартістю 450 грн., телевізор PILLIPS вартістю 4000 грн., DVD-BBK, з колонками SVEN вартістю 1000 грн., пилосос SAMSUNQ вартістю 400 грн., тумба під телевізор вартістю 750 грн., макіяжний стіл вартістю 500 грн. Всього було витрачено коштів на суму понад 20000 дол. США.

13 лютого 2003 року, за рахунок коштів які надіслала ОСОБА_7, ОСОБА_1 придбав за договором кредитування, укладеного з КБ «Фінанси і кредит», автомобіль марки NISSAN-Primera, держ. № НОМЕР_1. У зв’язку з тим, що у позивача на той час не було реєстрації за місцем проживання у паспорті громадянина України,  дана угода здійснювалася на ім'я ОСОБА_2 Згідно з умовами кредитної угоди, поручителем за договором виступав позивач, (договір поручительства від 13.02.03 р.), у забезпечення даного договору прийнятий відкритий позивачем тоді ж валютний розрахунковий рахунок у «Правекс-Банку». Всі платежі згідно з договором кредитування оплачувались позивачем, з коштів наданих його матір’ю в подарунок ОСОБА_1 а також частково від проданого у березні 2003 року автомобіля “Опель-Вектра” держ. №. НОМЕР_2 який позивачем був придбаний до шлюбу (розписка ОСОБА_9 від 21.06.2003 року).  На теперішній час цей договір вже не діє, позивачем, за додатково позичені у матері кошти,  виплачена вся сума боргу банку КБ «Фінанси і кредит».  У даній квартирі зареєстрований і проживає тільки позивач, відповідачка ОСОБА_2, у ній не зареєстрована і не проживала взагалі. Усі фінансові витрати по виконанні договору дольової участі у будівництві даного будинку, проведення ремонту, а також по придбанню меблів і електропобутових і побутових предметів, які знаходяться в даній квартирі, а також придбання та сплату кредиту за автомобіль NISSAN-Primera, держ. № НОМЕР_1, несла мати позивача, так як позивач ніде ні в період до укладання нашого шлюбу у 2002 році та й по дійсний час не працює, самостійного реального заробітку та доходу в нього не було та  немає. Позивач цілком знаходився і знаходиться на утриманні своєї матері, за час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 їх сім’я також повністю утримувалась за її рахунок. До теперішнього часу починаючи з рішення суду про розлучення позивач сплачує аліменти на користь сина ОСОБА_4, з коштів надісланих його матір’ю.

            Згідно з  Постановою Пленуму Верховного Суду України  від 21 грудня 2007 р. « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», визначено:

•   п. 23. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання;

•   п.24 не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто;

          Джерелом придбання всього майна яке вказане у позові, є грошові кошти, які були отриманні від продажу майна яке належало особисто позивачу та було придбане до шлюбу, а також ті кошти які були даровані особисто позивачу його матір’ю, та не можуть розглядатися як  спільне нажите майно подружжя.

     Виходячи з вищевикладеного, майно було набуте позивачем під час шлюбу, але за кошти, які належали  позивачу  та його матері, які вона особисто позивачу дарувала.

     Стаття 57 Сімейного кодексу України, регулює належність майна, що є особистою приватною власністю дружини або чоловіка.

          Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

           З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ЦК України, суд –

                         В И Р І Ш И В :

 Позов задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1

        Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки NISSAN-primera держ. НОМЕР_1, зареєстрований у МРЭО ГУДАІ Дергачівського району Харківської області  12.02.03 р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на: меблевий гарнітур у спальну кімнату вартістю 4000 грн.;м’які меблі вартістю 2500 грн.; кухонний гарнітур вартістю 6600 грн. з вбудованою технікою; витяжна шафа ”ARISTON” вартістю 900 грн.; варочна поверхня ”ARISTON” вартістю 3071 грн., з сантехнікою; холодильник “WIRLPOOL” вартістю 3000 грн.; кухонні меблі (стіл, стільці) вартістю 700 грн.; пральна машина “LG”  вартістю 2000 грн.; шафа купе у прихожу вартістю 4500 грн.; праска вартістю 450 грн.; телевізор PILLIPS вартістю 4000 грн.; DVD - BBK, з колонками SVEN вартістю1000 грн.; пилосос SAMSUNQ вартістю 400 грн.; тумба під телевізор вартістю 750 грн.; макіяжний стіл вартістю 500 грн. які знаходиться в АДРЕСА_1

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Суддя                           О.Ф.Погасій