ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"27" березня 2007 р. |
Справа № 4/64-11А. |
за позовом ОСОБА_1, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, м. Нововолинськ Волинської обл.
до відповідача Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ Волинської обл.
про визнання нечинним рішення Нововолинської міської ради НОМЕР_1 "Про протести прокурора" в частині скасування рішення НОМЕР_2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська"
Суддя Слободян П.Р.
Секретар судового засідання Ковальчук В. О.
За участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_2, адвокат (довіреність від 07.03.2007 р.)
від відповідача: Сидоренко Ю. Ю. - спеціаліст І категорії відділу правової роботи, житлових та кадрових питань виконкому - довіреність у справі
Суть спору позивач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ про визнання нечинним рішення Нововолинської міської ради НОМЕР_1 "Про протести прокурора", в частині скасування рішення НОМЕР_2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська". Просить визнати нечинним рішення відповідача НОМЕР_1, яким, на вимогу протесту прокурора м. Нововолинська, було скасоване рішення Нововолинської міської ради НОМЕР_2, яке позивач вважає законним.
Відповідач у відзиві від 23.03.2007р. на позовну заяву та представник в судовому засіданні позов визнали, та відзначили, що, отримавши припис прокурора, Нововолинська міська рада задовольнила його, оскільки не мала змоги оскаржувати припис. Після детального вивчення всіх обставин справи, чинного законодавства, ознайомлення з обґрунтуванням позовних вимог, відповідач визнав, що рішення НОМЕР_2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська" було законним, і не повинно було скасовуватися за наслідками розгляду прокурорського протесту.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення, представників сторін, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Позивач з 15.06.2006 р. по день розгляду справи судом на підставі договорів оренди НОМЕР_3 та б/н від 29.12.2006 р. орендує майно комунальної власності м. Нововолинська - нежитлове приміщення лазні загальною площею 991,87 м2 по АДРЕСА_1. Вказане приміщення 27.10.2005 р. рішенням Нововолинської міської ради НОМЕР_4 було віднесено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом аукціону.
12.07.2006 р. Нововолинським міським головою скликано нараду, в ході якої вивчалися пропозиції щодо подальшого використання лазні. За наслідками наради ніхто, крім позивача, не виявив бажання орендувати все приміщення із вкладенням в нього інвестицій, проведенням ремонтних робіт та збереженням спеціалізації.
15.11.2006 р. Нововолинська міська рада прийняла рішення НОМЕР_2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська", згідно п. 6 резолютивної частини якого було вирішено: включити до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації способом викупу згідно з поданими заявами: будівлю лазні із збереженням профілю діяльності за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, згідно протокольного рішення від 12.07.2006р., з умовою встановлення знижок для пільгової категорії громадян при користуванні лазнею.
26.12.2006 р. прокуратурою м. Нововолинська на це рішення, в частині продажу приміщення лазні було внесено протест. В протесті відзначено, що оскільки рішенням Нововолинської міської ради НОМЕР_4 було віднесено приміщення лазні до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом аукціону, то приватизація шляхом викупу є незаконною. Крім того, в протесті зазначається, що відносно приміщення лазні було подано дві заяви про приватизацію, у зв'язку з чим мав місце конкурс.
21.02.2007 р. Нововолинська міська рада оскаржуваним рішенням задовольнила протест прокурора, і скасувала своє попереднє рішення НОМЕР_2, в частині приватизації приміщення лазні.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Таким чином, орган приватизації, яким у даному випадку є Нововолинська міська рада, є органом, який здійснює функції щодо розпорядження комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цим органом рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.
Отже, Нововолинська міська рада здійснює всі правомочності щодо майна, яке є комунальною власністю, від імені територіальної громади м. Нововолинська. З врахуванням положень ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", орган приватизації вправі змінити спосіб приватизації об'єктів приватизації, і виключити його з переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом аукціону та включити до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.
Представник позивача стверджує, що конкурс (аукціон) на приватизацію приміщення лазні не оголошувався та не проводився, жодних доказів про це сторони не представили. Відповідно, не могли подаватися і заявки на участь в такому конкурсі (аукціоні). Як пояснили в судовому засіданні представники сторін, оскільки приміщення лазні перебувало в оренді у позивача, а в ході проведеної 12.07.2006 р. Нововолинським міським головою наради з'ясувалося, що конкурс (аукціон) може не відбутися з огляду на відсутність потенційних покупців, які б погодилися виконати умови, що висувалися органом приватизації, то Нововолинська міська рада не повинна була проводити конкурс (аукціон), і мала всі підстави для зміни способу приватизації.
Як вбачається з поданих та досліджених в ході судового розгляду матеріалів, позивач у встановленому законодавством порядку та у відведені строки звернувся до відповідача із заявою про викуп приміщення, дотримався всіх передбачених законодавством процедур, які передують укладенню договору купівлі-продажу комунального майна. Жодних порушень чинного законодавства в ході цих процедур не встановлено. За таких обставин оскаржуване рішення порушує право позивача на приватизацію приміщення у відповідності з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нововолинська міська рада, на виконання протесту прокурора, безпідставно та необґрунтовано скасувала своє ж рішення стосовно приватизації об'єктів комунальної власності. У зв'язку з цим, оскаржуване рішення Нововолинської міської ради НОМЕР_1. "Про протести прокурора", в частині скасування рішення від 15.11.2006р. НОМЕР_2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська" повинно бути визнане нечинним, оскільки не ґрунтується на законі та порушує законні інтереси позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 2, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення Нововолинської міської ради НОМЕР_1 "Про протести прокурора", в частині скасування рішення НОМЕР_2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Нововолинська".
3. Стягнути з Нововолинської міської ради (м. Нововолинськ, пр. Дружби, 27, код 04051342) в користь ОСОБА_1 (м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 23, кв. 18, ідентифікаційний код 2725113532) 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Дана постанова, у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження даної постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови
виготовлено та підписано 28.03.2007р
Суддя Слободяном Петром Романовичем